ГНАТИША́К Микола Леонті­йович (05. 12. 1902, м. Пере­мишль, нині Польща — 08. 11. 1940, м. Лібштадт, Німеч­чина) — літературо­знавець. Закін. Праз. університет (1927, д-р славістики). Працював в Укр. наук. ін­ституті в Берліні (1927–30). Від 1931 — на редактор.-видавн. та пед. роботі у Львові, редагував ж. «Мета» (1934–39), спів­працював у ж. «Дзвони», «Рідна мова», «Наша культура». Від 1939 — на еміграції в Чехословач­чині. 1940 викладав укр. мову у Віден. університеті. Досліджував укр. літературу кін. 19 — поч. 20 ст. У незакінченій «Історії української літератури» (кн. 1, Прага, 1941; Стемфорд, 1964; Мюнхен, 1994) Г. за­пропонував свою періодизацію історії літ-ри за стилями — староукр., візант., пізньовізант. пере­ходовий, укр. ренесанс, козац. бароко, псевдокласика, бідермаєр, романтика, реалізм, модерн; звернув увагу на структурал. звʼязок літ. твору зі словом, літ. формалізм та ідейно-етич. естетизм, конкретизов. у сенсі укр. націоналізму й християн. етики.