Гнатишак Микола Леонтійович

ГНАТИША́К Микола Леонтійович (05. 12. 1902, м. Перемишль, нині Польща — 08. 11. 1940, м. Лібштадт, Німеччина) — літературознавець. Закін. Праз. університет (1927, д-р славістики). Працював в Укр. наук. інституті в Берліні (1927–30). Від 1931 — на редактор.-видавн. та пед. роботі у Львові, редагував ж. «Мета» (1934–39), співпрацював у ж. «Дзвони», «Рідна мова», «Наша культура». Від 1939 — на еміграції в Чехословаччині. 1940 викладав укр. мову у Віден. університеті. Досліджував укр. літературу кін. 19 — поч. 20 ст. У незакінченій «Історії української літератури» (кн. 1, Прага, 1941; Стемфорд, 1964; Мюнхен, 1994) Г. запропонував свою періодизацію історії літ-ри за стилями — староукр., візант., пізньовізант. переходовий, укр. ренесанс, козац. бароко, псевдокласика, бідермаєр, романтика, реалізм, модерн; звернув увагу на структурал. зв’язок літ. твору зі словом, літ. формалізм та ідейно-етич. естетизм, конкретизов. у сенсі укр. націоналізму й християн. етики.

Рекомендована література

1. Горбач О. Чотири нариси української літератури й критики // Нариси історії укр. літ-ри й критики Миколи Гнатишака. Мюнхен, 1994.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю