Кременецько-Дубнівська рівнина

Визначення і загальна характеристика

КРЕМЕНЕ́ЦЬКО-ДУ́БНІВСЬКА РІВНИ́НА  — східна частина Малого Полісся. Ін. назва — Бродів. рівнина. Знаходиться на межиріччі Стиру та Ікви, у межах Бродів. та частково Буського р-нів Львів. обл., Радивилів. та Дубен. р-нів Рівнен. обл. Межує з Повчанською височиною на Пн., Гологоро-Кременецьким кряжем (зо­­крема Вороняками та Кременецькими горами) на Пд. Сх., Надбужан. котловиною — на Зх. Для рівнини характерний плоский рельєф із незнач. абсолют. вис. (210–250 м над р. м.). Переважають еолові та денудац. форми рельєфу. Частково пред­­ставлені флювіогляціал. утворення у вигляді піщаних гряд («грив») з віднос. вис. до 20 м, у зниженнях між якими поверхня заболочена. Природ. рослин. покрив рівнини значною мірою трансформований. У минулому значні площі були зайняті евтроф. та мезотроф. болотами, які нині здебільшого осушені та зруйновані унаслідок видобутку торфу. Ґрунти переважно дерново-підзолисті й дерново-кар­бонатні. Торфові відклади, особливо на ділянках, що прилягають до Вороняків та Кременец. гір, відзначаються нейтрал. реак­цією, високим вмістом кальцію і значною мінералізованістю. Ліси (переважно соснові, зрідка дубово-соснові, а в долинах річок — вільхові) найкраще збереглися у зх. частині рівнини. До залишків болот. масивів при­­урочені популяції видів рослин, занес. до Червоної книги Украї­ни (меч-трава болотна, осока Девелла, сашник іржавий, скру­ченик приємний, сверція багаторічна, тофільдія чашечкова та ін.).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю