Львівська область

ЛЬВІ́ВСЬКА О́БЛАСТЬ – область у Західній Україні, на території Східної Галичини, у межах Карпатського єврорегіону та Головного європейського вододілу Балтійського і Чорноморського басейнів. Пл. 21 833 км² (3,6 % тер. України). За переписом насел. 2001, у Л. о. проживали 2 626 543 особи (складає 95,6 % до 1989): українців – 94,82 %, росіян – 3,55 %, поляків – 0,73 %, білорусів – 0,21 %, євреїв – 0,08 %, вірмен – 0,04 %, молдаван – 0,03 %, циган – 0,03 %, татар – 0,03 %, німців – 0,02 %. Станом на 1 січня 2016 кількість насел. становила 2 534 174 особи (5,9 % від заг. чисельності насел. України; 5-е м. після Донец. і Дніпроп. обл., Києва та Харків. обл.). У гірській місцевості проживають етнічні групи українців – бойки та лемки. Росіяни та ін. нац. меншини мешкають у містах. Багато жит. тимчасово працюють за межами України, найбільше – у Польщі. Густота 116 осіб на км². Міські жит. становлять 60,7 %, сільс. – 39,3 %. Мешканці розмовляють переважно укр. мовою. 2016 для задоволення реліг. потреб жит. діяли 2963 громади (2003 – 2747): УГКЦ – 1534 (1502), УПЦ КП – 489 (401), УАПЦ – 386 (361), УПЦ МП – 72 (62), РКЦ – 137 (140), протестантів (євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня та ін.) – 308 (262), мусульман – 40, юдеїв – 10, ін. – 7. За кількістю міст (44, з них обл. значення – 9, рай. – 35) Л. о. посідає 2-е м. (після Донец. обл.) в Україні. Є 34 смт, 1849 сіл і 1 с-ще. У складі області: 20 р-нів – Бродівський (пл. 1157 км²; станом на 1 січня 2016 мешкали 59 225 осіб) з м. Броди (відповідно 8,67 і 23 713) та смт Підкамінь (3,57 і 2052); Буський (856 і 46 399) з м. Буськ (9 і 8538), смт Красне (5,39 і 6416) та Олесько (1,99 і 1470); Городоцький (727 і 69 137) з містами Городок (29,62 і 16 218) та Комарне (7,3 і 3821) і смт Великий Любінь (33,45 і 4595); Дрогобицький (1217 і 74 681) з смт Меденичі (60 і 3389) та Підбуж (7,1 і 3292); Жидачівський (996 і 68 234) з містами Жидачів (13,44 і 11 017) та Ходорів (8,25 і 9626), смт Гніздичів (5,76 і 4133), Журавне (45,3 і 3536) і Нові Стрілища (2,49 і 830); Жовківський (1295 і 110 393) з містами Жовква (7,64 і 13 774), Дубляни (4,95 і 10 238), Рава-Руська (8,5 і 8637) та смт Куликів (29 і 4052) і Магерів (1,89 і 2009); Золочівський (1097 і 69 358) з містами Золочів (11,64 і 24 260) і Глиняни (5,45 і 3151) та смт Поморяни (4,18 і 1348); Кам’янка-Бузький (867 і 57 165) з м. Ка­­м’янка-Бузька (8,63 і 10 779) та смт Добротвір (2,87 і 6421), Запитів (5,97 і 2894) і Новий Яричів (7,6 і 2975); Миколаївський (675 і 63 139) з м. Миколаїв (5 і 14 940) і смт Розділ (2,56 і 2544); Мостиський (845 і 57 152) з містами Мостиська (7,46 і 9300) та Судова Вишня (2,81 і 6541); Перемишлянський (918 і 38 866) з містами Перемишляни (4,65 і 6885) та Бібрка (5,14 і 3823); Пустомитівський (953 і 116 600) з м. Пустомити (13,374 і 9370) та смт Щирець (2,49 і 5760); Радехівський (1144 і 47 786) з м. Радехів (1626 і 9716) та смт Лопатин (10,9 і 3367); Самбірський (934 і 68 391) з містами Новий Калинів (0,8 і 4155) і Рудки (3,8 і 5414) та смт Дубляни (25,88 і 1764); Сколівський (1471 і 47 705) з м. Сколе (4,59 і 6291) та смт Верхнє Синьовидне (36,2 і 3444) і Славське (4,08 і 3481); Сокальський (1573 і 92 801) з містами Сокаль (8,47 і 21 274), Белз (5,85 і 2322), Великі Мости (7,91 і 6213) та Угнів (2,48 і 984) і смт Жвирка (2,18 і 3710); Старосамбірський (1245 і 78 045) з містами Старий Самбір (14,5 і 6648), Добромиль (4,97 і 4379) і Хирів (3,43 і 4127) та смт Нижанковичі (2,07 і 1832) і Стара Сіль (1,93 і 1124); Стрийський (808 і 61 948) з смт Дашава (13,7 і 2406); Турківський (1193 і 49 914) з м. Турка (3 і 7196) та смт Бориня (1,8 і 1430); Яворівський (1548 і 124 839) з містами Яворів (23,35 і 12 934) і Новояворівськ (2,03 і 30 467) та смт Івано-Франкове (1,98 і 6379), Краковець (1,46 і 1143), Немирів (10,9 і 1998) і Шкло (4,56 і 5921); 9 міськрад – Львівська з обл. центром Львовом (171 і 728 350), м. Винники (6,7 і 16 902), смт Брюховичі (11,2 і 6116) та Рудне (4,19 і 7030); Бориславська з м. Борислав (37 і 34 392) та смт Східниця (6,9 і 2255); Дрогобицька з містами Дрогобич (41 і 76 686) та Стебник (8,9 і 20 888); Моршинська з м. Моршин (2,22 і 5926); Новороздільсь­ка з м. Новий Розділ (22 і 28 746); Самбірська з м. Самбір (24 і 35 026); Стрийська з м. Стрий (17 і 59 426); Трускавецька м. Трускавець (8 і 28 982); Червоноградська з містами Червоноград (21 і 67 492) та Соснівка (1,98 і 11 265) і смт Гірник (1,2 і 2914). Істор. насел. місця: Львів, Белз, Бібрка, Борислав, Броди, Брюховичі, Буськ, Великий Любінь, Великі Мости, Винники, Глиняни, Гніздичів, Городок, Добромиль, Дрогобич, Дубляни, Жидачів, Жовква, Золочів, Івано-Франкове, Кам’ян­­ка-Бузька, Комарне, Краковець, Куликів, Магерів, Меденичі, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Немирів, Нижанковичі, Новий Яричів, Олесько, Перемишляни, Підкамінь, Поморяни, Пустомити, Рава-Руська, Радехів, Розділ, Рудки, Самбір, Сколе, Сокаль, Стара Сіль, Старий Самбір, Стрий, Судова Вишня, Турка, Угнів, Хирів, Ходорів, Червоноград, Шкло, Щирець, Яворів.

Крайні точки: на Пн. – с. Пісочне Сокал. р-ну (24° 08′ сх. д. та 50° 46′ пн. ш.), на Пд. – с. Ялинкувате Сколів. р-ну (23° 28′ сх. д. та 48° 45′ пн. ш.), на Зх. – с. Мігове Старосамбір. р-ну (22° 43′ сх. д. та 49° 31′ пн. ш.), на Сх. – с. Дудин Бродів. р-ну (25° 30′ сх. д. та 49° 56′ пн. ш.). Протяжність з Пн. на Пд. 240 км, із Зх. на Сх. – 210 км. Довж. кордону з Польщею 258 км (на Зх.), з Волин. обл. – 120 км (на Пн.), з Рівнен. обл. – 52 км (на Пн. Сх.), з Терноп. обл. – 122 км (на Сх.), з Івано-Фр. обл. – 218 км (на Сх. і Пд. Сх.), із Закарп. обл. – 84 км (на Пд.). Львівщина лежить в 3-х зонах: лісовій, лісостеповій і висот. поясності Карпат. На її тер. виділяють 5 природ. р-нів: на Пд. – Укр. Карпати та прилегле до них Передкарпаття, у центрі – Подільська височина, на Пн. – Мале Полісся та Волинська височина. Область складена пісками, пісковиками, вапняками, гіпсами, глинами, ангідритами, алевролітами, конгломератами, солями нижнього неогену (центр, окремі ділянки на Пн. Сх.; Жовква, Яворів, Львів, Мостиська, Городок, Пустомити, Самбір, Миколаїв, Дрогобич, Жидачів, Стрий), аргілітами (глинистими сланцями), алевролітами та пісковиками нижнього–верх. палеогену (Пд.; Старий Самбір, Сколе) кайнозой. групи; мергелями, вапняками, крейдами верх. (Пн.; Сокаль, Радехів, Кам’янка-Бузька, Броди, Золочів, Перемишляни), пісковиками, аргілітами, алевролітами (Пд.; межуються з рештками палеоген. системи) нижньої–верх. крейди мезозой. групи. Тектон. будова: Східноєвропейська платформа (пд.-зх. окраїна; Сокаль, Радехів, Жовква, Ка­­м’янка-Бузька, Броди, Буськ, Львів, Золочів, Перемишляни); Західноєвропейська платформа (Обл. байкал. складчастості; Городок, Пустомити, Миколаїв); Карпат. альпій. геосинклінал. обл.: зовн. (Яворів, Мостиська, Жидачів) і внутр. (Самбір, Дрогобич, Стрий) зони Передкарпатського прогину, скиб. покрив (Старий Самбір, Сколе) і кроснен. зона (Турка) Складчастої обл. Укр. Карпат. На Пд. рельєф гірський, у Передкарпатті та на Волин. височині – височинний, на Поділ. височині – горбогірний, на Малому Поліссі та Верхньосан. рівнині – низовинний. Найвищі точки: г. Пікуй (1405 м над р. м.) на кордоні із Закарп. обл. і г. Камула (471 м над р. м.) у рівнин. частині. У Л. о. – понад 470 родовищ і покладів корис. копалин: паливно-енергет. сировини (нафта, природ. газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля, торф) – 41,6 %, буд. матеріалів – 34,9 %; пріс. і мінерал. підзем. вод – 19,5 %, сірки, солей (натрієвої, магнієвої й калійної), германію, озокериту – бл. 4 %. Природ. газ розвіданий на 49-ти (заг. запаси понад 80 млрд м³, або 8 % від заг.-укр.), нафта – на 16-ти (29 млн т; Бориславське нафтогазоконденсатне родовище, Східницьке, Стрільбицьке) родовищах. Виявлено також 11 перспектив. нафтонос. площ. Пром. запаси кам’яного вугілля оцінюють у 827 млн т (діє 9 шахт). Із 93-х родовищ торфу нині періодично розробляють 5. Родови­ща паливно-енергет. сировини знаходяться переважно в зоні Червонограда (кам’яне вугілля) та Передкарпаття (нафтогаз. поклади). Експлуатують 9 родовищ калій. (заг. запаси 900 млн т), 3 – кухон., 1 – магнієвої солей, 7 – сірки. Баланс. запаси Бори­славського родовища озокериту становлять 59,21 % від заг. запасів в Україні. Здійснюється видобування сировини для виробництва цементу, вапняків, сланців, мергелю, керамзит. сировини, буд. і вогнетрив. глин, піску, гіпсу, ангідриту, буд. крейди, пісковиків, піщано-гравій. сумішей на 83-х родовищах. Мінерал. води (осн. типи: вуглекислі, сульфідні, залізисті, йодові, бромні, борні, кременисті, з підвищеним вмістом орган. речовин типу «Нафтуся» та без специфіч. компонентів) у Л. о. використовують для лікувал. цілей і пром. розливу (41 родовище, з них унікал. – у Трускавці, Східниці та Моршині).

На Львівщині протікає 8950 річок, з них 216 завдовжки понад 10 км. Гол. річки: бас. Чорного моря – Дністер (довж. у межах області 250 км) з притоками Бережниця, Бистриця, Стрий, Свіча (усі – праві), Верещиця, Зубря, Свірж, Стривігор (усі – ліві); Стир (притока Прип’яті); бас. Балтій. моря – Західний Буг (довж. у межах області 250 км) із притоками Полтва та Рата; Вишня і Шкло (притоки Сану). Гірські річки області паводконебезпечні. Найбільші озера: Янівський Став і Став-Любін­­сь­кий. Споруджено понад 1,2 тис. ставків і водосховищ (найбільші: Сокальське та Добротвірсь­ке). Пл. земель водного фонду 42,8 тис. га. Клімат Львівщини помірно континентальний, з м’якою зимою, затяж. вологою весною, теплим дощовим літом і відносно сухою теплою осінню. Він формується в основному під впливом Атлант. океану (проявляється в знач. кількості опадів і швидкій зміні погоди) та континент. повітр. мас. Протягом року переважають зх. і пн.-зх. вітри. Найтепліший місяць – липень (+17–18 °С), найхолодніший – січень (–4–6 °С). Середньорічна кількість опадів у рівнин. частині 650 мм, у передгір. – 750–1000 мм, у гірській – 1400 мм. На Малому Поліссі переважають дерново-підзолисті, у пн.-сх. – чорноземні, в центр. – сірі й темно-сірі опідзолені, у Карпатах – буроземні, у річк. долинах – дернові й лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти. Заг. пл. земель ліс. фонду становить 694,7 тис. га. Ліси займають 629,1 тис. га, або 31,8 % тер. Л. о. (переважно гірські р-ни Карпат, а також Розточчя, Гологори, Мале Полісся). Осн. лісоутворюючі породи: сосна (21,9 %), дуб (21,5 %), бук (22,4 %), ялина європейська (11 %), ялиця біла (9,6 %), вільха чорна (6,3 %). На Пн. – сосн. та сосново-дубові, на Пд. – дубово-граб. та дубово-букові (іноді з домішками сосни та ялиці), у передгір’ях – дубово-букові та буково-ялиц., у горах – буково-ялиц. і смерек. ліси. Серед. вік насаджень 60 р. Для рівнин області характерна ліс. (на Пн.) і лісостеп. (на Пд.), для пе­­редгір’їв і гір – лісова та лугова рослинність. У заплавах річок – заливні, на схилах балок і ярів – суходільні, у горах – післяліс., гірсько-ліс. і високогірні луки. Під лугами й болотами – бл. 30 % тер. Львівщини. Рідкісні види рослин: арніка гірська, барвінок малий, журавлина дрібноплода, зірочник лісовий, купина пахуча, первоцвіт звичайний, рододендрон карпатський, цибуля ведмежа, чемериця біла. У тварин. світі – бл. 45 тис. видів: комах – понад 35 тис., ін. членистоногих – бл. 3,5 тис., найпростіших – 1800, круглоротих червів – 1600, плоских червів – 1280, кільчастих червів – 440, риб і круглоротих – бл. 200 (в’юн, карась, короп, лин, марена, окунь, підуст, підкам’янщик, пічкур, плотва, форель, харіус, червонопірка, щука), земноводних – 17 (жаба трав’яна, ропуха сіра, тритони), плазунів – 21 (веретінниця, вуж, ящірки живородна та прудка), птахів – бл. 400 (бекас, вівсянка очеретяна, ворона сіра, горлиця, горобець, грак, деркач, дрізд, дятел великий строкатий, жайворонок польовий, журавель, зяблик, іволга, канюк, кедрівка, кобилочка, королик, кропив’янка, куріпка сіра, лунь болотяний, малинівка, піщуха, синиці блакитна та чубата, снігур, сови вухата, болотяна та сіра, сойка, соловей, сорока, трясогузки біла та гірська, чапля, чекан, чиж, чорногуз, щеврик лісовий), ссавців – 108 (бурозубка звичайна, білка карпатська, вовк, горностай, заєць-русак, їжак, кабан дикий, козуля, кріт, куниця лісова, ласка, лисиця, миші жовтогорла, лісова та польова, олень благородний, полівка руда, тхір степовий, хом’як). На тер. Львівщини 137 видів тварин занесено до Червоної книги України, 47 – до додатків Конвенції про міжнар. торгівлю тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення, 263 – до додатків Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Берн. конвенції), 119 – до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн. конвенції), 38 – до додатків Угоди про збереження афро-євразій. мігруючих водно-болот. птахів.

Охороняються 357 тер. і об’єктів природно-заповід. фонду пл. 158 148,86 га (7,2 % від заг. пл. області), з них заг.-держ. значення (64 551,3 га) – 25: природ. заповідник Розточчя (2084,5 га, створ. 1984); Яворівський на­­ціо­нальний природний парк (7078,6 га, 1998; обидва – Яворів. р-н), нац. природні парки Сколівські Бескиди (35 684 га, 1999, Дрогоб., Сколів. і Турків. р-ни) та Північне Поділля (15 587,9 га, 2010, Бродів., Буський і Золочів. р-ни); ландшафтні заказники Бердо (1085 га, Сколів. р-н), Пікуй (711 га, Турків. р-н; обидва – 1984), Стариці Дністра (70 га, 1989, Микол. р-н), ботан. Волицький заказник (150 га, Сокал. р-н) і Лешнівський заказник (58 га, Бродів. р-н; обидва – 1978), заг.-зоол. заказник Діброва (839 га, 1974, Жидачів. р-н), ліс. Лопатинський заказник (109 га, 1984, Радехів. р-н), гідрол. Потелицький заказник (162 га, Жовків. р-н) і Чайковицький заказник (119 га, Самбір. р-н; обидва – 1980); ботан. пам’ятка природи Вапнярка (309,8 га) та комплексна па­­м’ятка природи Лиса гора та гора Сипуха (283 га; обидві – 1996, Золочів. р-н); Оброшинський дендропарк (5 га, 1983, Пустомитів. р-н) і Рудківський дендропарк (59 га, 1985, Самбір. р-н); Ботанічний сад Львівського університету (18,5 га, 1983) і Ботан. сад Нац. лісотех. університету України (див. Ботанічний сад Українського лісотехнічного університету; 22,7 га, 1991); пам’ят­­ки садово-парк. мистецтва Буський парк (8 га, Буськ), Міженецький парк (11 га, Старосамбір. р-н), Підгірцівський парк (8,3 га, Стрий. р-н), Підгорецький парк (17 га, Бродів. р-н), Самбірський парк (15 га, Самбір), Стрийський парк (56 га, Львів; усі – 1980); місц. значення (93 579,23 га) – 332: регіон. ландшафтні парки Знесіння (312 га, 1993, Львів), Верхньодністровські Бескиди (8536 га, Старосамбір. р-н), Надсянський (19 428, Турків. р-н), Равське Розточчя (19 103 га, Жовків. і Яворів. р-ни; усі – 1997), Стільське Горбогір’я (8909 га, 2014, Микол., Перемишлян. і Пустомитів. р-ни), Ботан. сад. Львів. мед. університету (1,5 га, 1997, Львів), Оброшин. зоопарк (5,9 га, 1998), 35 заказників (ландшафт. – 14, ліс. – 11, ботан. – 4, заг.-зоол. – 2, орнітол. – 2, гідрол. – 1, ентомол. – 1), 48 заповід. урочищ, 186 пам’яток природи (ботан. – 115, гідрол. – 34, геол. – 19, комплекс. – 18), 56 парків-пам’яток садово-парк. мистецтва. На базі природно-рекреац. і лікувально-оздоров. ресурсів функціонують курорти Трускавець, Східниця, Моршин, Немирів, Великий Любінь та Шкло.

Землі сучас. Л. о. були заселені в епоху пізнього палеоліту, зокрема артефакти того часу знайдено у Львові та його околицях. Там виявлено також залишки поселень лійчастого посуду, шнур. кераміки та черняхів. культур. 981 тер. сучас. Л. о. увійшла до складу Київ. Русі. Після розпаду Київ. держави зх. частина Львівщини увійшла до складу Перемишл., сх. – до Звенигород., пн. окраїни – до Володимир-Волин. князівств. У серед. 12 ст., за князя Володимирка Володаревича, Звенигород., Перемишл. і Теребовл. князівства об’єдна­­но в Галиц. князівство, яке досягло найбільшої могутності за князювання Ярослава Осмомисла (1153–87). Від 1199 – у межах Галиц.-Волин. князівства. Досліджено городища давнього Львова на Замк. горі, літопис. міст Белз у с. Урич Сокал. р-ну, Бужськ у Буську, Вишня у Судовій Вишні, Звенигород у однойм. селі Пустомитів. р-ну (див. Звенигород Галицький), Зудичев у Жидачеві, Тустань у с. Урич Сколів. р-ну, Щекотин у с. Глинське Жовків. р-ну, городище літопис. м. Пліснеськ та курган. могильник 11–12 ст. у с. Підгірці Бродів. р-ну, давньорус. городища у селах Кульчиці Самбір. р-ну, Солонське та Ступниця Дрогоб. р-ну і Стільське Микол. р-ну (усі – пам’ятки археології нац. значення). 1349–70, 1387–1772 та 1919–39 Сх. Галичина була під владою Польщі (1434–1772 тут існувало Руське воєводство, 1920–39 – Львівське воєводство), 1372–78 та 1385–87 – Угорщини (на правах польс.-угор. кондоніуму Королівство Русь), 1772–1867 – Австрії, 1867–1918 – Австро-Угорщини (див. Королівство Ґаліції і Лодомерії), у листопаді 1918 – липні 1919 – Західноукраїнської Народної Республіки. У роки 1-ї світової війни на тер. Львівщини під час боїв загинуло багато солдатів. 1914 побл. с. Глинське (нині Жовків. р-ну) відбувся перший у світі повітр. таран літаків. 15 липня 1920 декларацією тимчас. рад. уряду Сх. Галичини – Галиц. рев. комітетом – на тер. 20 пов., тимчасово захоплених Червоною армією у ході польс.-рад. війни, проголошено Галицьку Соціалістичну Радянську Республіку (фактично припинила діяльність 21 вересня 1920). За пактом Ріббентропа–Молотова у вересні 1939 Зх. Україну приєднано до УРСР. 4 грудня 1939 утвор. Львів. і Дрогоб. обл. 1940 у їхньому складі виокремили відповідно 36 і 25 р-нів. Жит. зазнали сталін. репресій. У червні 1941 Львівщину окупували нім. війська. 1 серпня того ж року її як окремий дистрикт Галичина включено до складу Генеральної губернії з центром у Кракові. Нацисти стратили майже всіх євреїв, значну кількість поляків і українців. Унаслідок Львівсько-Сандомирської наступальної операції 1944 область була звільнена. До серед. 1950-х рр. вели боротьбу загони ОУН–УПА. У 2-й пол. 20 ст. кількість р-нів і їх межі не раз змінювалися. У жовтні 1944 Горинец., Любачів., Ляшків., Синяв. і Угнів. р-ни відійшли до Польщі. У лютому 1951 на тер., що перейшла від Польщі до УРСР, створ. Забуз. р-н (1962 ліквід.) із центром у Белзі. 21 травня 1959 до Л. о. приєднано Дрогоб. обл., зі складу якої до Польщі 1945 передані Бірчан. і Ліськів. р-ни та зх. частина Перемишл. р-ну, 1948 – Медиків., 1951 – Нижньо-Устриц. р-ни. На Львівщині (зокрема й у складі Дрогоб. обл.) також існували: від 1940 короткий час – Дідичів. (центр – с. Дідичів, нині Кам’янка-Бузь­­кого р-ну), Дунаїв. (центр – с. Дунаїв, нині Перемишлян. р-ну), Шевченків. (центр – с. Шевченкове, нині Межиріччя Сокал. р-ну), 1940–46 – Пониковиц. (центр – с. Пониковиця, нині Бродів. р-ну), Сокільниц. (центр – с. Сокільники, нині Пустомитів. р-ну), 1940–51 – Підбуз., 1940–57 – Брюховиц., Краковец., Немирів., Хирів., 1940–59 – Борин., Винників., Дублян., Журавнів., Заболотців. (центр – с. Заболотці, нині Бродів. р-ну), Комарнів., Краснен., Крукениц. (центр – с. Крукеничі, нині Мостис. р-ну), Куликів., Магерів., Медениц., Новострілищан., Підкамін., Поморян., Слав., Стрілків. (центр – с. Стрілки, нині Старосамбір. р-ну), Судово-Вишнян., Щирец., 1940–62 – Бібрків., Великомостів., Глинян., Добромил., Івано-Фр. (Янів.), Лопатин., Новояричів., Олес., Рава-Руський, Рудків., Ходорів., 1944–59 – Новомилятин. (центр – с. Новий Милятин, нині Буського р-ну), 1945–59 – Нижанковиц. р-ни. 1958 Л. о. нагороджено орденом Леніна. Завдяки знач. людському капіталу, потуж. пром. комплексу, багатим природ. і рекреац. ресурсам, наближеності до кордонів ЄС та ін. Л. о. є однією з найбільш економічно розвинених областей України. Належить до регіонів з орієнтацією на сферу послуг, зі сталим типом економіки. За обсягами випуску пром. продукції Львівщина посідає 8-е м. в Україні, її питома вага складає майже 4 % від заг.-держ. У галуз. структурі реаліз. пром. продукції на переробну пром-сть припадає бл. 72,5 %, з неї на випуск харч. продуктів, напоїв і тютюн. виробів – 31,5 %, на постачання електроенергії, газу, пари та кондиційов. повітря – 21,9 %, на виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та полігр. діяльність – 8,7 %, на випуск гумових і пластмас. виробів, ін. неметал. мінерал. продукції – 8,3 %, на машинобудування – 7,8 %, на металург. виробництво, випуск готових метал. виробів (крім машин і устаткування) – 3,4 %, на текстил. виробництво, випуск одягу, шкіри, виробів зі шкіри та ін. матеріалів – 3,4 %, на виробництво хім. речовин і хім. продукції – 3,1 %, на виробництво осн. фармацевт. продуктів і фармацевт. препаратів – 1,9 %, на забір, очищення та постачання води – 0,8 %. Гол. пром.-тер. утворення: Львів. агломерація (машинобудування, оброб­лен­­ня деревини та виготов­лен- ня виробів з неї, харч. і легка промисловості), Червоногр.-Сокал. (видобування корис. копалин, легка пром-сть), Дрогоб.-Борислав. (машинобудування), Микол.-Новорозділ. (машинобудування та виробництво ін. неметал. мінерал. продукції), Яворів. (харч. та хім. промисловості), Кам’янка-Бузький (оброблення деревини та виробництво електроенергії) і Стрий. (машинобудування та поліграфія) вузли. Найбільші підприємства працюють у Львові, Гніздичеві (Кохавин. папер. ф-ка), Городку («Яблуневий дар», концентров. соки з фруктів та ягід, фрукт. пюре; Городоцент швейна ф-ка), Дашаві (Дашав. завод композиц. матеріалів), Добротворі (Добротвірська теплоелектростанція), Дрогобичі («Галичина» Нафтопереробний комплекс; Дрогоб. солевиварюв. завод; «Універсал. бурова техніка», яке до 2010 мало назву Дрогобицький долотний завод; Дрогобицький завод автомобільних кранів; Дрогобицький машинобудівний завод; «Фарматрейд»; «Дрогоб. фарба»; Дрогоб. заводоупр. буд. матеріалів, Дрогоб. завод залізобетон. виробів, «Бистриця-Керамік»; укр.-данське «ЮТГ Україна», трикотажні вироби), Жидачеві (Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат; укр.-австр. «Монді Пекеджінг Бегс Україна», целюлозно-папер. вироби), Жовкві (Жовківський завод «Шляхіндустрія»), Золочеві (Золочів. швейна ф-ка), Кам’янці-Бузькій (укр.-швейцар. «Кроно-Україна», оброблення деревини), Миколаєві («Миколаївцемент»), с. Нежухів Стрий. р-ну (укр.-нім. «Леоні ваерінг системс Україна ГмбХ», електр. устаткування для двигунів і транспорт. засобів), Новому Роздолі («Карпати» Дослідно-механічний завод), Перемишлянах (укр.-нім. «Електроконтакт Україна ГмбХ», кабел. мережі), Радехові («Галичина», кисломолочна продукція торг. марок «Галичина», «Мої корівки», «Молочар», «Молочна країна»), Самборі (Самбірський завод металооснащення; Самбір. завод буд. кераміки; Самбір. приладобуд. завод «Омега»; Самбір. дослідно-експерим. маш.-буд. завод), Старому Самборі («Старосамбірський» Льонокомбінат), Сокалі (Сокальська панчішно-шкарпеткова фабрика «Вірність»; Сокальський завод хімічного волокна), Стрию (Стрийська швейна фабрика «Стрітекс»; Стрийський вагоноремонтний завод; Стрийський завод ковальсько-пресового устаткування; укр.-бри­­тан. «Діскавері – бурове обладнання Україна»; Мебл. комбінат «Стрий»), Ходорові (укр.-австр. «Дунапак-Україна», целюлозно-папер. вироби; «Ходорівполіграфмаш»), Червонограді (Червоноградська швейно-галантерейна фабрика «Калина»; «Дюна-Веста», панчішно-шкарпетк. вироби; «Зміна», спецтехніка, радіочастотні з’єднувачі), Яворові (укр.-польс. «Снєжка-Україна», лакофарб. вироби). Гол. підприємства гірн. промисловості (на видобування корис. копалин і розроблення кар’єрів припадає бл. 6,8 % реаліз. пром. продукції): «Бориславнафтогаз» Нафтогазовидобувне управління, «Бориславський озокерит», «Львіввугілля», Львів. держ. міжобл. спецкомбінат Укр. держ. об’єдн. «Радон», Стебницьке державне гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», «Сірка» Яворівське державне гірничо-хімічне підприємство, «Сірка» Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство. У рад. період працював Стебницький калійний комбінат, до 2002 – Кам’янка-Бузький лісопаркетний комбінат, до 2007 – Бориславський завод штучних алмазів і алмазного інструменту. У Львові – понад 100 ІТ-компаній, які розробляють програмне забезпечення, аутсорсинг і зай­маються веб-розробленням. На тер. області функціонує бл. 800 підрозділів банків. установ, зокрема й тут зареєстрованих «Кредобанку», «Ідея банку», банку «Львів», «Оксі банку», «ВіЕс банку». Також діють парабанків. установи, які тут зареєстровані, – 1 адміністратор недерж. пенсій. фондів (Компанія з упр. активами «Оптіма-Капітал»), 3 кредитні установи, 6 страх. компаній, 3 недерж. пенсій. фонди, 30 кредит. спілок.

Пл. с.-г. угідь 1263,9 тис. га, з них орних земель – 795,7 тис. га. На АПК припадає 20,6 % валової доданої вартості економіки регіону. З-поміж усіх областей України на Львівщині проживає найбільше сільс. насел. – 989,3 тис. осіб. Осн. виробниками зерна (бл. 1,4 млн т), цукр. буряків, ріпаку та сої є бл. 1 тис. фермер. госп-в і 23 великих аграр. формування; понад 90 % картоплі (1,6 млн т), овочів (0,5 млн т), плодів і ягід, молока (0,5 млн т) та яєць (548,4 млн шт.) – 282,5 тис. особистих селян. госп-в. М’ясо (майже 0,2 млн т живої ваги) виробляється в однак. частинах обома категоріями. Найвищі врожаї ранніх зернових отримують: у Радехів. р-ні – фермер. госп-во «Перлина» (97,7 ц/га), приватне підприємство «Західний Буг» (65 ц/га); у Буському р-ні – фермер. господарства «Вікторія» (84,2 ц/га), «Олком» (80,0 ц/га), ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» (60,4 ц/га); у Жидачів. р-ні – ТОВ «Агроінвест» (73,9 ц/га); у Стрий. р-ні – ТОВ «Галичина Захід» (72,6 ц/га); у Перемишлян. р-ні – приватне підприємство «Дзвони» (53,2 ц/га). Урожайність цукр. буряків ТОВів «Біорена» та «Західні аграрні традиції» у Микол. р-ні становить понад 700 ц/га; ТОВ «Галичхутро» у Сокал. р-ні – 600,0 ц/га; приват. підприємства «Західний Буг» у Радехів. р-ні – 555 ц/га. Урожайність сої ТОВ «Вінал агро» у Жидачів. р-ні становить 47 ц/га; фермер. господарства «Агрообрій» і приват. підприємства «Дзвони» у Перемишлян. р-ні – відповідно 36 і 33,2 ц/га; ТОВ «Галичина Захід» у Стрий. р-ні – 36 ц/га; ТОВ «Львівське» у Пустомитів. р-ні – 30 ц/га. Пл. плодово-ягід. культур 14,4 тис. га. 2015 посівна пл. культур орган. виробництва складала 720 га, 2016 – 886 га. 2016 на Львівщині проведено регіон. форум «Органічна Україна – 2016», 5 ярмарок орган. та натурал. продукції, фестиваль орган. продукції «Стрий-Органік-Фест». За темпами збільшення поголів’я свиней область посідає 1-е м. серед регіонів України, овець та кіз – 9-е м. У Л. о. – 212 аграр. підприємств і фермер. госп-в, які спеціалізуються на тваринництві, з них на молоч. скотарстві – 69, на м’ясному – 19 (найбільші скотар. агроформування: фермер. госп-во «Пчани-Денькович» у Жидачів. р-ні, ТОВ «Барком» у Пустомитів. р-ні, приватна агрофірма «Білий Стік» у Сокал. р-ні, фермер. госп-во «Білак» у Самбір. р-ні), на свинарстві – 76 (ТОВ «Галичина-Захід»), на вирощуванні птахів-бройлерів – 29 (Самбір. птахофабрика, фермер. госп-во «Улар» у Пустомитів. р-ні), на виробництві яєць – 6 (ТОВ «Ватра» у Дрогоб. р-ні, фермер. госп-во «Західптиця» у Пустомитів. р-ні), на конярстві – 2 (фермер. госп-во «Нагірянка» у Пустомитів. р-ні та споживче товариство «Терен» у Красному), на вівчарстві та козівництві – 8 (фермер. госп-во «Меринос Захід» у Дрогоб. р-ні), на кролівництві – 2 (ТОВ «Горлиця» у Городоцент р-ні), на звірівництві – 1 (ТОВ «Галичхутро» у Сокал. р-ні). Найбільші с.-г. підприємства з іноз. інвестиціями: укр.-нідерланд. ТОВ «Галіція Грінері» (тепличне госп-во, пл. 5,6 га; Буськ), укр.-данське ТОВ «Галичина-Захід» (свинокомплекс, 70,2 тис. голів; Стрий. р-н). Експлуатац. довж. залізниці заг. користування 1280,0 км (бл. 6 % від заг. довж. залізнич. колій України). Довж. електрифік. залізнич. ліній 818,0 км (64 %). Густота залізнич. мережі 59 км на 1 тис. км², що у 1,6 раза вище від серед. показника в Україні (36 км на 1 тис. км²). Протяжність автомобіл. доріг заг. користування 8378,7 км, з них із твердим покриттям – 8198,9 км. Область має розгалужену мережу автомобіл. доріг (держ. та місц. значення), яка забезпечує вантажні і пасажир. внутр.-держ. (України), транзитні (Європи) та внутр.-обл. потоки. Тер. області проходять ділянки автомобіл. коридорів, що обслуговують транспортні потоки з Центр. і Пд. Європи. Міжнар. автомобіл. пункти пропуску: Рава-Руська–Гребенне, Краковець–Корчова, Шегині–Медика, Смільниця–Кросцєнко, Грушів–Будомєж, Угринів–Долгобичув; міжнар. залізничні пункти пропуску: Рава-Руська–Гребенне, Мостиська–Пшемисль, Хирів–Кросцєнко, Рава-Руська–Верхрата; міжнар. пішохід. пункт пропуску Шегині–Медика. Система нафто-, газо- і продуктопроводів транзит. характеру, підземні сховища газу (Більче-Волицько-Угерське, Угерське 14–15, Дашавське, Опорівське) – одні з найпотужніших у Європі. Транспортування та розподіл електроенергії в області здійснюють через магістрал. мережі напругою 110 кВ і більше, які перебувають у віданні Зх. електроенергет. системи Нац. енергогенеруючої компанії «Укренерго». Є транскордонні лінії електропередач напругою 220 кВ від Добротвір. ТЕС до Польщі та напругою 750 кВ від підст. Західноукраїнська (Жидачів. р-н) до Угорщини. У Л. о. – 66 ВНЗів у Львові, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка, Львівський національний аграрний університет у Дублянах, 51 серед. спец. навч. заклад (зокрема Борислав. мед. коледж, Бродів. пед. коледж ім. М. Шашкевича, Вишнян. коледж Львів. аграр. університету, Дрогобицьке музичне училище ім. В. Барвінського, Дрогоб. коледж нафти і газу, Дрогоб. коледж статистики Нац. академії статистики, обліку та аудиту, Дрогоб. мех.-технол. коледж, Золочів. коледж Львів. аграр. університету, Золочів. коледж Нац. університету «Львів. політехніка», Новорозділ. політех. коледж, Самбір. держ. пед. коледж ім. І. Филипчака, Самбірське училище культури, Самбір. мед. коледж, Самбір. технікум економіки та інформатики, Стрий. коледж Львів. аграр. університету, Червоногр. гірн.-екон. коледж), 1363 заг.-осв. навч. заклади, 785 дошкіл. установ; Бандери С. Меморіальний музей (с. Воля Задеревацька Стрий. р-ну), «Бойківщина» Історико-етнографічний музей (Самбір), Борислав. істор.-краєзн. музей, Бродівський історико-краєзнавчий музей, «Верховина» Стрийський краєзнавчий музей, Винниківський історико-краєзнавчий музей, «Дрогобиччина» Краєзнавчий музей, Городоцький історико-краєзнавчий музей, Звенигорода давньоруського міста історії Музей, Кам’янка-Бузький краєзнавчий музей, Коновальця Є. Історико-меморіальний музей (с. Зашків Жовків. р-ну), «Людина. Земля. Всесвіт» Музей (Сокаль), Перемишлянський історико-краєзнавчий музей, Сагайдачного Петра Музей (с. Кульчиці Самбір. р-ну), Самбірський меморіальний музей Леся Курбаса, «Сокальщина» Художній музей (Червоноград), «Тюрма на Стрийській» Дрогобицький музей, Устияновичів Миколи і Корнила Художньо-меморіальний музей-садиба (с. Вовків Пустомитів. р-ну), Шашкевича М. Меморіальна садиба (с. Підлисся Золочів. р-ну), «Яворівщина» Історико-етнографічний музей; 8 держ. театрів у Львові, Львівський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Юрія Дрогобича у Дрогобичі, 1385 Нар. домів, 44 дит. муз. і 26 мист. шкіл, 52 кінотеатри, 1319 б-к. Виходять газети «Батьки і діти», «Бойківська думка», «Бойківщина», «Броди вечірні», «Ваш магазин», «Вин­никівський вісник», «Відродження», «Вільне слово», «Вісник+К», «Вісник Розділля», «Воля народу», «Галицька зоря», «Голос відродження», «Голос з-над Бугу», «Голос народу», «Голос Прикарпаття», «Голос ратуші», «Голос Самбірщини», «Гомін волі», «Гомін Галичини», «Громада», «Джерела Трускавця», «Духовність. Як жити довго в здоров’ї та щасті», «Життя і праця», «Життя і слово», «Люди і долі», «Медіастар», «Народна думка», «Народна справа», «Народне слово», «Нафтовик Борислава», «Наш край», «Наша українська справа», «Нова доба», «Новий час», «Новини Прибужжя», «Новини Самбора», «Перемишлянський край», «Прикарпатська ватра», «Пульс Ставропігії», «Ратуша», «Рідне поле», «Самопоміч», «Сімейний порадник», «Смачного! Рецепти. Секрети. Поради», «Таємниці. Пророцтва. Чудеса. Сенсації», «Франковий край», «Юрист», «Яворівський голос», «Яворівщина». Функціонують 420 нар. і зразк. колективів худож. самодіяльності. За межа­ми області здобули популярність вокал. ансамблі «Ґердан» (Миколаїв) і «Горицвіт» (Сколе), вокал. гурт «Куди йдеш?» (Буськ), хор «Калина» (Городок) та чол. хор. капела «Діброва» (Жовква).

Пам’ятки архітектури нац. значення: у Бродів. р-ні – замок, вали та бастiони з казематами (1630–35), палац (18 ст.), церква св. Юрiя (1625, 1867), синагога (1742) у Бродах, костел Успiння Пресвятої Богородицi (1464–1760), келiї (1612–1746) та обороннi споруди (мури, дзвiниця, башти; 1702) монастиря домiнiканцiв, коринф. колона (1719), каплиця св. Параскеви (1739–41) у Підкамені, церква Собору Пресвятої Богородицi у с. Заболотці (1746), церква Покрови Богородицi та дзвіниця у с. Лукавець (1740), замок Конецпольських (1635–40), Ми­­хайлiв. церква (1720), костел св. Йосифа (1763) у с. Пiдгiрцi, церква Рiздва Богородицi (1726–50), келiї монастиря василiян (1771–86) у с. Плiсницьке, церква Рiздва Богородицi та дзвiниця у с. Стиборівка (1702), церква св. Михаїла (1751–1904) та дзвi­­ниця (1686) у с. Шишкiвці; у Буському р-ні – церква св. Параскеви та дзвiниця (1708), церква св. Онуфрiя (1680, 1758) та дзвi­­ниця (1758) у Буську, церква св. Iллi у Красному (1750), церква св. Петра i Павла у с. Волиця Деревлянська (1680), церква Рiз­­два Богородицi та дзвіниця у с. Грабова (1779), замок (13–18 ст.), костел Святої Трiйцi (1545, 1627), костел св. Йосифа та келії монастиря капуцинiв (1739) в Олеську, церква св. Михаїла (1697) та дзвіниця (18 ст.), церква Собору Пресвятої Богородиці (1750) у с. Кути, каплиця на честь перемоги пiд Хотином (1621), костел Воздвиження Чесного Хреста (1740–90), корчма (18 ст.) у с. Новий Милятин, церква Введення в храм Пресвятої Богородицi та дзвіниця (1754) у с. Переволочна, церква Покрови Богородицi (16 ст., 1868) та дзвіниця (1868) у с. Рiпнів; у Городоцент р-ні – костел Здвиження (15–18 ст.), костел і келiї монастиря францисканцiв (1419), церква Благовiщення Пресвятої Богородиці (1633) та дзвіниця (поч. 20 ст.), церква св. Iоанна Хрестителя (1755) та дзвiниця (1863) у Городку, костел св. Дороти (1600), мемор. каплиця (1663), костел Рiздва Богородицi (1657) та дзвiниця (18 ст.), церква св. Михаїла та дзвіниця (1754) у Комарному, церква св. Кузьми та Дем’яна і дзвiниця у с. Вишня (1805), церква Преображення Господнього та дзвіниця у с. Грімне (1776), церква Введення в храм Пресвятої Богородицi (1693) та дзвiниця (19 ст.) у с. Заверещиця, церква св. Миколи та дзвіниця у с. Завидовичі (1810), церква Успiння Богородицi (1603) та дзвiниця (1673) у с. Клiцько; у Дрогобичі – церква св. Юрiя (поч. 16 ст., 1678) та дзвiниця (1670), церква Здвиження Чесного Хреста (1613) та дзвiниця (1661), костел Вознесiння Господнього (14–19 ст.) та дзвiниця (14 ст., 1551, кін. 19 ст.), житницi (1778); у Дрогоб. р-ні – церква Успiння Бого­­родицi (св. Параскеви) та дзвіниця (1644) у Мединичах, церква св. Iллi у с. Лішня (1698), церква св. Миколи та дзвіниця у с. На­­гуєвичi (1800), церква св. Миколи (1695) та дзвіниця (1821) у с. Новий Кропивник, церква Покрови Богородицi та дзвіниця у с. Попелі (17 ст.), церква Собору Пресвятої Богородицi (1700) та дзвіниця (18 ст.) у с. Сілець; у Жидачів. р-ні – церква Рiздва Богородицi та дзвіниця у с. Бережниця (1724), церква Введення в храм Пресвятої Богородицi та дзвіниця у с. Вибранiвка (1800), дзвiниця церкви Покрови Пресвятої Богородицi у с. Корчівка (1806), оборонна башта у с. П’ят­­ничани (14–15 ст.); у Жовків. р-ні – замок Жолкевських (1594–1606), мiськi мури з баштами (1613–21), Звiринец. брама (17 ст.), церква св. Параскеви (Святої Трiйцi; 1612–1905), дзвiниця (1770) та келiї (1782) монастиря василіян, костел св. Лаврентiя та дзвiниця (1620), костел і келії (1653), мури з круглою баштою (1655) та дзвiниця (1843) монастиря домініканців, синагога (1687), церква Рiздва Пресвятої Богородиці (1705), церква Пресвятої Трiйцi (1720), житл. будинки (17–18 ст.) на Вічевій площі, № 3–9, 13–15, вул. Львiвська, № 2, 4, 6, 26, ратуша (19 ст.) у Жовкві, костел св. Миколи у Куликові (1538), костел св. Йосифа (1770–76), костел св. Михаїла та келiї монастиря реформатiв (1737), церква св. Юрiя (1846) у Раві-Руській, церква св. Параскеви та дзвіниця у с. Артасів (1748), церква св. Михаїла та дзвiниця у с. Вели­­кi Передримихи (1891), церква Успiння Богородицi (1667) та дзвiниця (1751), церква Рiздва Богородицi та дзвіниця (1738) у с. Вiднiв, церква Святої Трiйцi (1756), церква св. Михайла (1598) та дзвiниця (18 ст.) у с. Воля Висоцька, церква Рiздва Богородицi та дзвiниця у с. Деревня (1846), церква св. Дмитрiя (1790) та дзвіниця (19 ст.) у с. Замочок, церква Преображення Господнього та дзвіниця у с. Зарудцi (1797), церква св. Симеона Стовпника (1776) та дзвiниця (1782) у с. Звер­­тiв, церква Введення в храм Пресвятої Богородицi (1708) та дзвіниця (1738) у с. Кошелів, церква св. Миколи (1721–37), дзвiниця (1660–1761), мури з брамами, баштами (1661–64) та келiї (1755, 1780) монастиря василіян, церква св. Параскеви та дзвіниця (1724) у с. Крехiв, церква Святого Духа (1502) та дзвiниця (17 ст.), дзвiниця церкви Святої Трiйцi (1545) у с. Потелич, дзвiниця церкви Воскре­­сiння Господнього у с. Старе Село (18 ст.); у Золочів. р-ні – замок, надбрам. корпус та китай. павiльйон (1634–86), бастiоннi укрiплення (1634–36), палац (1634–36, 1686, 1872), церква св. Миколи (16 ст., 1765) та дзвi­­ниця (1886), церква Воскресiння Господнього (1624–27) та дзвiни­­ця (19 ст.), костел Вознесiння Господнього та корпус келiй (1731–63) у Золочеві, церква Успiння Богородицi у Глинянах (1749), церква Собору Пресвятої Богородицi та дзвіниця (1690), замок-палац (16–17 ст.), костел Пресвятої Трiйцi (1748) у Поморянах, церква Рiздва Богородицi та дзвіниця у с. Бiбщани (1739), костел Успiння Богородицi у с. Білий Камінь (1613), костел св. Миколи у с. Вижняни (1400–1651), церква Святого Духа у с. Коропець (1760), церква Здвиження (17 ст.) та дзвiниця (18 ст.) у с. Краснопосiльцi, церква св. Михаїла (1704) та дзвiниця (1925) у с. Мала Вiльшанка, церква св. Кузьми i Дем’яна та дзвіниця у с. Махнiвці (1697), церква Покрови Богородицi та дзвіниця у с. Митулин (1863), церква Преображення Господнього у с. Підлисся (1735), церква св. Параскеви та дзвіниця у с. Плу­­гiв (1715), церква св. Миколи у с. Сасів (17 ст., 1731), церква Рiздва Богородицi у с. Чижів (1702); у Кам’янка-Бузькому р-ні – церква св. Миколи (1667) та дзвi­­ниця (1762) у Кам’янці-Бузькій, каплиця св. Дмитрiя у Добротворі (1750), церква св. Юрiя у с. Батятичі (1759), церква Непорочного зачаття Пресвятої Бого­­родицi та дзвіниця у с. Вислобоки (1762), церква св. Микити у с. Дернів (1666), каплиця у с. Новий Став (1600), костел Благо­­вiщення Пресвятої Богородицi у с. Тадан (1655–1734), церква Успiння Богородицi та дзвіниця у с. Тишиця (1881); у Микол. р-ні – костел Воздвиження Чесного Хреста та дзвіниця у с. Берездівці (1750), церква Рiздва Богороди­­цi у с. Крупське (1750), церква св. Iллi у с. Луб’яна (1809), церква св. Миколи (1688) та дзвiниця (1713) у с. Мала Горожанка; у Мостис. р-ні – церква св. Бориса та Глiба (17 ст., 1812) та дзвi­­ниця (1812) у с. Буховичі, церква Здвиження (1729) та дзвіниця (19 ст.) у с. Годинi, церква Собору Пресвятої Богородицi (1659) та дзвiниця (18 ст.) у с. Гостинцеве, церква св. Миколи (1653) та дзвiниця (1690) у с. Дмитровичі; у Перемишлян. р-ні – костел св. Миколи у Бiбрці (1402, 1630-i рр.), церква Богоявлення Господнього у с. Бачів (1738–72), церква Рiздва Бого­­родицi та дзвіниця у с. Брюховичi (1735), дзвiниця у с. Великi Глі­­бовичi (18 ст.), церква Вознесiння Господнього у с. Волощина (1710, 1794), костел св. Станiслава у с. Дунаїв (1485, 1585), церква Собору Пресвятої Богородиці у с. Лонi (1724), замок, оборонна башта (руїни), грот (1484), костел Успiння Богородицi (1546) у с. Свірж, мури з брамами та баштами (15 ст.), церква Успiння Богородицi (1550), будинок митрополита (1818), монастир. келiї (17–19 ст.) у с. Унiв; у Пустомитів. р-ні – садиб. будинок з парком у Пустомитах (поч.19 ст.), костел св. Станiслава (1553) та дзвiниця (19 ст.), церква Пресвятої Трiйцi (16 ст.) та дзвiниця (18 ст.) у Щирці, церква Здвиження (1751) та дзвiниця (1781) у с. Будьків, костел св. Войцеха у с. Верхня Білка (1546), церква св. Миколи та дзвіниця у с. Водники (1729), костел св. Катерини у с. Водяне (1612–25), костел Всiх Святих у с. Годовиця (1758), церква св. Iгнатiя та дзвіниця с. Горбачi (1712–34), церква св. Юрiя (1781) та дзвіниця (1782) у с. Гринів, костел св. Станiслава (1600), садиб. будинок (поч. 19 ст.) у с. Давидів, церква св. Михаїла та дзвіниця у с. Дмитровичі (1765), церква св. Михаїла та дзвіниця у с. Жирівка (1770), церква Симеона Стовпника та дзвіниця у с. Коцу­­рiв (1729), церква Богоявлення Господнього (1693) та дзвiниця (18 ст.) у с. Кугаїв, церква Симеона Стовпника та дзвіниця у с. Лiсневичі (1828), Вознесен. костел (1626, 1760) та дзвіниця (1776) у с. Наварія, палац львiв. архiєпископiв, служб. флiгелi, огорожа з парад. i госп. брамами у с. Оброшине (1730), церква Рiздва Богородицi та надбрамна дзвiниця з мурами у с. Пiски (16 ст.), церква Собору Пресвятої Богородицi у с. Пикуловичi (1792), костел св. Валентина у с. Раковець (1856), церква св. Михаїла (Успiння Богородиці) та дзвiниця (1718), костел св. Мартина та дзвіниця (1722) у с. Семенівка, дзвiниця у с. Ставчани (поч. 19 ст.), замок (1584–1654), церква св. Iвана Хрестителя та дзвіниця (1742) у с. Старе Село, церква Стрiтення Господнього (1757) та дзвіниця (1760) у с. Черепин, костел св. Миколи (поч. 15 ст. – 1774) та дзвіниця (19 ст.) у с. Чишки; у Радехів. р-ні – костел Непорочного Зачаття Дiви Марiї у Лопатині (1772), церква Покрови Богородицi та дзвіниця у с. Вузлове (1724), церква Преображення Господнього у с. Новий Витків (1738), церква Успiння Богородицi та дзвiниця у с. Оглядів (1738), церква Святого Духа (1727) та дзвiниця (1786) у с. Полове, церква Рiздва Богородицi та дзвiниця у с. Радванці (1700), церква Пресвятої Трiйцi (1760) та дзвiниця (1721) у с. Трiйця; у Самборі – костел св. Iоанна Хрестителя (1565–74, 1642), ратуша (1638–70, 1844), костел св. Станiслава, дзвiниця та келiї (1709–51) монастиря бернардинців, колегiя єзуїтiв (1759); у Самбір. р-ні – костел Вознесiння Господнього (1728) та дзвiниця (17 ст.) у Рудках, церква Святого Духа та дзвіниця (1671) у с. Викоти, церква Рiздва Богородицi (1634) та дзвіниця (1850) у с. Зарайське, церква Пресвятої Трiйцi (1671) та дзвiниця (19 ст.) у с. Мала Бiлина; у Сколів. р-ні – церква св. Параскеви (17 ст.) та дзвi­­ниця (1760) у Сколе, церква Святого Духа (1804) та дзвiниця (1877) у с. Верхня Рожанка, церква Преображення Господнього та дзвіниця у с. Волосянка (1804–24), церква св. Василя (1892–94) та дзвiниця (1874) у с. Грабовець, церква Вознесiння Господнього (1820) та дзвiниця (1837) у с. Кальне, церква св. Параскеви та дзвіниця у с. Коростів (1874), церква Пресвятої Трiйцi та дзвіниця у с. Крушельниця (1842), церква св. Михаїла (1907) та дзвiниця (1908) у с. Лавочне, церква Успiння Богородицi (1803) та дзвіниця (18 ст.), дзвiниця церкви Богоявлення Господнього (поч. 19 ст.) у с. Нижнє Синьовидне, церква Здвиження та дзвіниця (1844) у с. Опорець, церква Богоявлення (св. Луки; 1862) та дзвiниця (1801) у с. Орявчик, церква св. Михаїла (1888) та дзвi­­ниця (1886) у с. Плав’є, церква св. Василiя Великого та дзвіниця (1810) у с. Риків, церква св. Михаїла та дзвіниця у с. Сможе (1874), церква Успiння Богороди­­цi (1858) та дзвiниця (1862) у с. Тухолька, церква св. Iвана Хрестителя та дзвіниця у с. Хащоване (1846), церква Покрови Бого­­родицi та дзвіниця у с. Ялинкувате (1868); у Сокал. р-ні – церква св. Миколи (1-а пол. 16 ст.), костел Пресвятої Богородицi, келiї (1604–19) та мури з брамою (17–18 ст.) монастиря бернардин­­цiв у Сокалі, вежа (1606), церква св. Параскеви (17 ст.) та дзвіниця (19 ст.), костел св. Миколая (1653) та келiї (1743) монастиря домiнiканок у Белзі, костел Успiння Пресвятої Богородицi в Угневі (1642, 1695), костел св. Марка у с. Варяж (1688–93), церква св. Миколи та дзвiниця у с. Княже (1782), палац Потоцьких, флiгель (обидва – кін. 19 ст.) та мури (17 ст.) у с. Тартакiв, церква св. Iвана Богослова та дзвiниця у с. Фусів (1782); у Червонограді – костел Святого Духа (поч. 18 ст. – 1760), келiї (1747–60) та мури (1767) монастиря бернардинців, церква св. Юрiя та келії (1771–76) монастиря ва­­силiян; у Старосамбір. р-ні – дзвi­­ниця монастиря василiян (1731), ратуша (18 ст.) у Добромилі, церква Пресвятої Трiйцi (16 ст.), ратуша (19 ст.) у Нижанковичах, П’ятницька церква (1440) та дзвi­­ниця (17 ст.), костел св. Михаїла та дзвіниця (1660), церква Воскресiння Господнього та дзвіниця (17 ст.) у Старій Солі, церква Собору Пресвятої Богородицi (1780) та дзвіниця (1788) у с. Бусовисько, церква св. Онуфрiя та келії (15 – поч. 20 ст.) монастиря василіян у с. Лаврiв, церква Успiння Богородицi у с. Надиби (1732), костел св. Мартина у с. Нове Місто (16–17 ст.), церква св. Миколи та дзвіниця у с. Передільниця (1736), церква Богоявлення Господнього у с. Ракове (1779), церква Рiздва Богоро­­дицi (15–16 ст.), дзвiниця (19 ст.) та мури з брамою (18–19 ст.) у с. Росохи, костел св. Мартина та башта-дзвiниця у с. Скелівка (15–16 ст.), костел св. Ганни (1585–91) та келiї (1608) монастиря кармелітів у с. Сусiдовичi, замок побл. с. Тернава (2-а пол. 16 ст.), садиб. будинок у с. Чаплі (19 ст.), дзвiниця церкви св. Михаїла у с. Ясениця Замкова (1730, 1790); у Стрий. р-ні – дзвiниця церкви св. Михаїла у с. Верчани, церква Здвиження та дзвіниця у с. Добрiвляни (усі – 18 ст.), церква св. Миколи (1650) та дзвіниця (19 ст.), церква Святого Духа та дзвiниця (1810) у с. Пiдгiрцi; у Турків. р-ні – церква св. Миколи (1739), церква Успiння Богородицi (1750), церква Покрови Богородицi (1780) у Турці, церква Собору Пресвятої Богородицi (1788–91) та дзвiниця (1-а пол. 17 ст.), церква Рiздва Богородицi (16–18 ст.) та дзвiниця (1899) у с. Верхня Яблунька, церква св. Михаїла (1663) та дзвiниця (1722) у с. Ісаїв, церква св. Михаїла у с. Карпатське (1772), церква св. Миколи та дзвіниця у с. Комарники (1817), дзвiниця церкви св. Михаїла (18 ст.), церква Собору Пресвятої Богородицi (1798) та дзвiниця (кін. 19 ст.) у с. Либохора, дзвiниця церкви св. Дмитрiя у с. Лосинець (1725), церква Собору Пресвятої Бого­­родицi (1838) та дзвiниця (1902) у с. Матків, церква Собору Пресвятої Богородицi та дзвіниця у с. Мохнате (1902), церква Святого Духа (1814) та дзвiниця (1905) у с. Нижнє Висоцьке, церква Собору Пресвятої Богородицi у с. Нижнє (1870), церква Пресвятої Трiйцi та дзвiниця у с. Нижнє Гусине (1903), церква Собору Пресвятої Богородицi у с. Присліп (1895), церква Введення в храм Пресвятої Богородицi у с. Середа (1680); у Яворів. р-ні – церква Рiздва Богородицi та дзвiниця, церква Успiння Бого­­родицi у Яворові (усі – 1670), костел Пресвятої Трiйцi (кін. 17 ст.) та дзвiниця (19 ст.) у Iвано-Фран­­ковому, церква св. Параскеви та дзвіниця у Шклі (1732), церква св. Параскеви та дзвiниця у с. Бунів (1676), церква Собору Пресвятої Богородицi та дзвіниця у с. Великополе (1781), церква св. Юрiя у с. Вільшаниця (1715), Преображен. церква у с. Вороблячин (1662), церква св. Михаїла та дзвіниця у с. Грушів (1715), Успен. церква у с. Лелехівка (1739), церква св. Михаїла у с. Мужиловичі (1600), церква св. Параскеви у с. Новий Яр (1640, 1748), церква Собору Пресвятої Богородицi у с. Прилбичі (1741), церква Iоанна Богослова (1718) та дзвіниця (1846) у с. Семирівка, церква св. Параскеви у с. Старий Ярів (1638), церква св. Миколи с. Цетуля (1745). У 1986 створ. «Золочівський замок» Музей-заповідник, 1989 – «Олеський замок» Державний музей-заповідник, 1994 – Державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовква, «Нагуєвичі» Державний історико-культурний заповідник і «Тустань» Державний історико-культурний заповідник (с. Урич Сколів. р-ну), 2001 – Державний історико-культурний заповідник у м. Белз.

Є 13 будинків відпочинку, 38 санаторіїв (осн.: у Трускавці – «Молдова», «Шахтар», «Карпати»; у Східниці – «Східницькі Карпати»; у Моршині – «Аркадія», «Мармуровий палац», «Моршинський», «Моршинкурорт»), 273 заклади готел. типу (найбільші: у Трускавці – готелі «Miritel Resort & Spa», «Ріксос Прикарпаття»; у с. Волосянка Сколів. р-ну – «Вежа Ведмежа» та «Захар Беркут»; у с. Ластівки Дрогоб. р-ну – готел.-відпочинк. комплекс «Таор Карпати»; у Жовкві – готель «Акварель»; у Східниці – готелі «Київська Русь», «Санта-Марія», «Три сини та донька», «Тустань»). Діють понад 500 фізкультурно-спорт. клубів різної спрямованості, 87 ДЮСШ, понад 5 тис. спорт. споруд різного рівня; обл. – понад 80 федерацій з видів спорту, Асоц. ветеранів спорту, центри «Спорт для всіх» та «Інва­спорт», організації фізкультурно-спорт. т-в «Україна», «Колос», «Спартак», «Динамо», центри олімп. підготовки зі стенд. стрільби у Львові та з зимових видів спорту у Новояворівську, 6 баз олімп. підготовки. Видатні уродженці: освіт. діяч, поет, філософ, астроном епохи Відродження Юрій Дрогобич (Ю. Донат-Котермак; Дрогобич), письменники-полемісти Памво Беринда (с. Чайковичі Самбір. р-ну), І. Вишенський (Судова Вишня), брати Лаврентій і Стефан Зизанії, богослови, письменники, церк. діячі 16 – поч. 18 ст. К. Сакович (усі – с. Потелич Жовків. р-ну), Є. Плетенецький (с. Плетеничі Перемишлян. р-ну), С. Яворський (Яворів), польс. письменник-мораліст 16 ст. М. Рей (Журавне), гетьман реєстр. козацтва та кошовий отаман Запороз. Січі П. Конашевич-Сагайдачний, герой протитурец. воєн і оборони Відня 1683 Ю.-Ф. Кульчицький (обидва – с. Кульчиці Самбір. р-ну), живописці, іконописці 17–18 ст. І. Бродлакович (Судова Вишня), Й. Кондзелевич (Жовква), Ф. Сенькович (Щирець); письменники 19 ст. брати Іван і Яків Головацькі (с. Чепелі Бродів. р-ну), засн. товариства «Галицько-Руська матиця» М. Устиянович (Миколаїв), голова «Руської Трійці» М. Шашкевич (с. Підлисся Золочів. р-ну), лексикограф, фольклорист Є. Желехівський (с. Хишевичі Городоцент р-ну), мовознавець, етнограф О. Партицький (с. Тейсарів Жидачів. р-ну); письменник, перекладач, мово­зна­­вець, літературознавець, держ. діяч І. Франко (с. Нагуєвичі Дрогоб. р-ну), президент ЗУНР Є. Петрушевич (Буськ), громад.-політ. і культ.-осв. діяч К. Трильовський (с. Богутин Золочів. р-ну), Галиц. митрополит і Львів. архієпископ УГКЦ Андрей Шептицький (с. Прилбичі Яворів. р-ну); голови НТШ у Львові – педагоги С. Громницький (с. Загірочко Жидачів. р-ну) і Д. Гладилович (Хирів), історик С. Томашівський (с. Купновичі Самбір. р-ну), літературознавець, академік АН УРСР В. Щурат (с. Вислобоки Кам’янка-Бузького р-ну), фахівець у галузі механіки, матеріалознавець, чл.-кор. НАНУ О. Романів (Сокаль), фахівець у галузі механіки, чл.-кор. НАНУ Р. Кушнір (с. Острів Сокал. р-ну); дійсні чл. НТШ – історики М. Андрусяк (с. Переволочна Буського р-ну), І. Кедрин (Ходорів), В. Кучабський (Пустомити), архівіст В. Вуйцик (с. Семенівка Пустомитів. р-ну), археолог Я. Пас­тернак (Хирів), історик, географ, перша жінка-офіцер О. Степанів (с. Вишнівчик Перемишлян. р-ну), економіст, історик Л. Шанковський (с. Дуліби Стрий. р-ну), літературознавці Я. Антонович-Гординський (Шкло), Л.-М.-Л. Залеська-Онишкевич (Стрий), В. Левицький (с. Гончарівка Золочів. р-ну), літературознавець, мово­знавець О. Колесса (с. Сопіт Сколів. р-ну), літературознавці, перекладачі М. Мочульський (Миколаїв), А. Содомора (с. Вирів Кам’янка-Бузького р-ну), мовознавці О. Макарушка (Яворів), І. Свєнціцький (Буськ), правознавці С. Баран (с. Крукеничі Мостис. р-ну), Є. Давидяк (с. Гребенів Сколів. р-ну), географ І. Величко (Миколаїв), хімік Є. Гладишевський (с. Реклинець Сокал. р-ну), богослови В. Лаба (с. Бертишів Жидачів. р-ну), І.-Й. Скрутень (с. Межиріччя Сокал. р-ну), композитор А. Рудницький (с. Луки Самбір. р-ну), педагог С. Шах (Куликів); філософ, академік ВУАН В. Юринець (Олесько); академік АН УРСР – літературознавець М. Возняк (с. Волиця Жовків. р-ну), фольклорист, музикознавець, композитор Ф. Колесса (с. Піщани Стрий. р-ну), мово­знавець С. Смаль-Стоцький (с. Не­милів Радехів. р-ну), математик Й. Штокало (с. Скоморохи), історик М. Яворський (с. Корчмин; обидва – Сокал. р-ну); академік НАНУ – геоботанік М. Голубець (Великий Любінь), хімік М. Лозинський (Куликів), етнограф С. Павлюк (с. Волосянка Сколів. р-ну), фізик О. Парасюк (с. Білка Перемишлян. р-ну), фахівець у галузі матем. фізики Д. Петрина (с. Торгановичі Старосамбір. р-ну); чл.-кор. АН УРСР – фахівець у галузі рослинництва Г. Кияк (Винники), геолог М. Ладиженський (с. Літиня Дрогоб. р-ну), фахівець у галузі нафтоперероблення Я. Середа (Радехів); чл.-кор. НАНУ – фахівці у галузі інформатики В. Грицик (Сокаль), І. Парасюк (с. Костенів Перемишлян. р-ну), матеріалознавці І. Дмитрах (Дрогобич), В. Похмурський (с. Бортків Золочів. р-ну), фахівець у галузі механіки Г. Кіт (с. Миколаїв Пустомитів. р-ну), економіст В. Загорський (Великі Мости), літературознавці М. Ільницький (с. Ільник Турків. р-ну), Є. Нахлік (Судова Вишня), біолог Б. Мацелюх (с. Цетеля Яворів. р-ну); іноз. чл. НАНУ – фізик Ю. Даревич (с. Сухоріччя Пустомитів. р-ну) й історик, мовознавець О. Пріцак (с. Лука); письменники Д. Бандрівський (с. Городище; обидва – Самбір. р-ну), В. Бобинський (Червоноград), Т. Бордуляк (с. Бордуляки Бродів. р-ну), Р. Горак (Городок), К. Гриневичева, Мирослава Сопілка (обидві – Винники), О. Дучимінська (с. Миколаїв Пустомитів. р-ну), С. Ковалів (с. Брониця Дрогоб. р-ну), Уляна Кравченко (Миколаїв), Є.-Р. Куртяк (с. Великосілки Кам’янка-Бузь­­кого р-ну), О. Маковей (Яворів), В. Пачовський (с. Жуличі), Б. Стельмах (с. Туркотин), А. Шмигельський (с. Плугів; усі – Золочів. р-ну), А. Турчинська (Куликів), О. Турянський (с. Оглядів Радехів. р-ну), А. Чайковський (Самбір); письменники, художники К. Устиянович (с. Вовків Пустомитів. р-ну), Б. Шульц (Дрогобич); різьбярі М. Бумба (Сколе), Л. Снігур (с. Погар Сколів. р-ну); живописці, графіки О. Курилас (Щирець), І. Труш (с. Висоцько), нар. художники УРСР – Є. Лисик (с. Шнирів; обидва – Бродів. р-ну) та Р. Сельський (Сокаль), нар. художник України Л. Медвідь (с. Варяж Сокал. р-ну); композитор, диригент, організатор муз. життя в Галичині О. Нижанківський (с. Малі Дідушичі Стрий. р-ну), оперні співаки О. Мишуга (с. Новий Витків Радехів. р-ну), О. Носалевич (с. Биличі Старосамбір. р-ну), бандурист Ю. Сінгалевич (с. Романів Перемишлян. р-ну), композитор, диригент, нар. арт. СРСР і УРСР, академік АМУ, Герой України М. Колесса (Самбір), диригенти нар. арт. СРСР Я. Вощак (Броди) та нар. арт. УРСР І.-Я. Гамкало (с. Городище Жидачів. р-ну), співак, композитор, нар. арт. України І. Білозір (Радехів); актор, режисер, нар. арт. Респ. Лесь Курбас (Самбір), актор театру та кіно, нар. арт. СРСР і УРСР, Герой України Б. Ступка (Куликів); громад. і спорт. діячі І. Боберський (с. Доброгостів Дрогоб. р-ну), М. Стебельський (Борислав), Г. Стах (Судова Вишня), спортсмени С.-А. Попель (с. Комарники Турків. р-ну), М. Турянський (Турка), сестри Анна та Марія Музичук (Стрий; усі – шахи), А. Баль (Розділ), В. Тищенко (Городок), брати Володимир, Євген, Ігор Чижовичі (с. Літовиська Самбір. р-ну; усі – футбол), В. Борзов (Самбір), Б. Галько (с. Буців Мостис. р-ну), В. До­­рош (Шкло; усі – легка атлетика), Р. Бундз (с. Лозина Яворів. р-ну), П. Грешта (с-ще Наварія Пустомитів. р-ну), Б. Мороз (Радехів), О. Олефіренко (Новояворівськ), брати Михайло та Олексій Сливинські (Добротвір), М. Шурга (с. Сокільники Пустомитів. р-ну; усі – веслування на байдарках і каное), О. Грицик (Трускавець; спорт. акробатика), Р. Гутник (с. Дунаїв Перемишлян. р-ну), А. Єгоров (Сколе), Л. Стрельбицький (Борислав; усі – стрільба з лука), І. Дегтярьов (Стрий), І. Пащук (Червоноград; обидва – бокс), В. Пастернак (с. Утіховичі Перемишлян. р-ну), Я. Попович (Дрогобич; обидва – велоспорт), Р. Юнак (с. Бартатів Городоцент р-ну; самбо); генерал-хорунжий Армії УНР Р.-М. Дашкевич (Борислав), перший голова УВО й ОУН Є. Коновалець (с. Зашків Жовків. р-ну), очільник ОУН(м) А. Мельник (с. Воля Якубова Дрогоб. р-ну), перший голова ОУН (за кордоном) Л.-Р. Ребет (Стрий), головнокомандувач УПА В. Кук (Красне); громад.-політ. діячі, правозахисники, письменники І. Гель (с. Кліцько Городоцент р-ну), брати Богдан, Микола та Михайло Горині (с. Кнісело Жидачів. р-ну), Ігор Калинець (Ходорів), учасники нац.-визв. руху, Герої України С. Хмара (с. Боб’ятин Сокал. р-ну) та Ю.-Б. Шухевич (с. Оглядів Радехів. р-ну). На Львівщині мешкали учасники Євромайдану, яким посмертно присвоїли звання Героя України (див. Небесна Сотня, Революція Гідності), – І. Байдовський, І. Бльок, В. Бойков, О. Бура, Б. Вайда, Р. Варениця, Ю. Вербицький, У. Голоднюк, А. Дигданович, С. Дідич, Ю. Дяковський, А. Жаловага, В. Жеребний, Б. Ільків, О. Капінос, А. Корчак, І. Костенко, В. Коцюба, М. Паньків, Р. Сеник, Б. Сольчанин, В. Топій, Р. Точин, О. Ушневич, Й. Шилінг. У рідних містах встановлено пам’ятники Юрію Дрогобичу (1999) та Є. Петрушевичу (2008); у рідних селах – П. Конашевичу-Сагайдачному (1992), Є. Коновальцю (1991) й А. Мельнику (2008); у с. Сторонибаби Буського р-ну – гетьману Лівобереж. України І. Мазепі (1997); у Яворові (2008) та Львові (2015) – М. Вербицькому; у рідному селі (1962), Львові (1906, Личаків. цвинтар; 1990, вул. М. Коперника; 2007, вул. Хуторівка) та Золочеві (1993) – М. Шашкевичу; у Львові (1933, Личаків. цвинтар; 1949, вул. І. Франка; 1964, вул. Університетська), Вин­никах (1956), Бориславі (1958), Дрогобичі, Бродах (обидва – 1966), Комарному (1972), селах Лішня і Нагуєвичі (обидва – 1981) Дрогоб. р-ну, Стрию, с. Угерсько Стрий. р-ну (обидва – 1986), с. Чертіж Жидачів. р-ну (1989), Самборі, с. Березина Микол. р-ну (обидва – 1996) – І. Франку; у с. Лисиничі Пустомитів. р-ну (1911), Винниках (1913), Львові (1924, вул. Т. Шевченка; 1960, вул. Личаківська; 1992, 1996, проспект Свободи), Городку (1971), с. Угерсько Стрий. р-ну (1989), селах Берлин (1991) і Підгірці (2014) Бродів. р-ну, Бродах (1993), Мостиськах (1994), Червонограді (1996), с. Зубра Пустомитів. р-ну (2012) – Т. Шевченку; у рідному селі (2011) та Львові (2015) – Андрею Шептицькому; у Бориславі (1998), Дрогобичі (2001), Дублянах (2004), Львові (2007), Старому Самборі (2008), Турці (2009), Трускавці (2010), Самборі, селах Великосілки Кам’янка-Бузького р-ну та Горішній Пустомитів. р-ну (усі – 2011), Великих Мостах, Сколе (обидва – 2012) – очільнику ОУН(б) С. Бандері; у Львові (2009) і с. Горішній Пустомитів. р-ну (2011) – очільнику ОУН(б) Р. Шухевичу; у Львові (2002) та Дрогобичі (2009) – держ. діячу, Герою України В. Чорноволу.

Літ.: Природа Українських Карпат. Л., 1968; Природа Львівської області. Л., 1972; Історія міст і сіл Львівської області: Бібліогр. покажч. Л., 1977; Львівщина: Фотоальбом. К., 1984; Львівщина в художній літературі: Бібліогр. покажч. Л., 1985; Львівщина туристська: Путівник. Л., 1986; Природа і господарство Львівської області. Л., 1990; Суспільне життя на західноукраїнських землях // Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст.: Нариси політ. історії. К.,1993; Наш край у давнину. Перші письмові відомості з історії нашого краю: Львівщина 1000 років тому // Пелещишин М., Підкова І. Стародавня історія України. Л., 1993; Крип’якевич І. Львівська Русь в першій половині 16 ст.: Дослідж. і мат. Л., 1994; Квасниця І. Ю., Глібов І. О., Федик І. І. Історико-природничі нариси з крає­знавства. Л., 1994; Львівщина: Істор.-культурні та краєзн. нариси. Л., 1998; Михальчишин І. Стародавня Львівщина. Л., 1998; Львівщина-68: соціальний портрет в загальноукраїнському контексті. Л., 1999; Львівщина на порозі ХХІ ст.: соціальний портрет. Л., 2001; З історії науки і техніки Львівщини. Л., 2006; Львівщина конфесійна: Інформ.-статист. довід. Л., 2006; Павлишин О. Львівщина в добу Західно-Української Народної Республіки: 1918–1919. Л., 2008.

Н. Г. Звольська, В. О. Ковпак, Н. М. Пастушенко, Н. С. Помфюк, Я. Б. Сокольська

Рекомендована література

1. Природа Українських Карпат. Л., 1968;Google Scholar
2. Природа Львівської області. Л., 1972;Google Scholar
3. Історія міст і сіл Львівської області: Бібліогр. покажч. Л., 1977;Google Scholar
4. Львівщина: Фотоальбом. К., 1984;Google Scholar
5. Львівщина в художній літературі: Бібліогр. покажч. Л., 1985;Google Scholar
6. Львівщина туристська: Путівник. Л., 1986;Google Scholar
7. Природа і господарство Львівської області. Л., 1990;Google Scholar
8. Суспільне життя на західноукраїнських землях // Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст.: Нариси політ. історії. К.,1993;Google Scholar
9. Наш край у давнину. Перші письмові відомості з історії нашого краю: Львівщина 1000 років тому // Пелещишин М., Підкова І. Стародавня історія України. Л., 1993;Google Scholar
10. Крип’якевич І. Львівська Русь в першій половині 16 ст.: Дослідж. і мат. Л., 1994;Google Scholar
11. Квасниця І. Ю., Глібов І. О., Федик І. І. Історико-природничі нариси з крає­знавства. Л., 1994;Google Scholar
12. Львівщина: Істор.-культурні та краєзн. нариси. Л., 1998;Google Scholar
13. Михальчишин І. Стародавня Львівщина. Л., 1998;Google Scholar
14. Львівщина-68: соціальний портрет в загальноукраїнському контексті. Л., 1999;Google Scholar
15. Львівщина на порозі ХХІ ст.: соціальний портрет. Л., 2001;Google Scholar
16. З історії науки і техніки Львівщини. Л., 2006;Google Scholar
17. Львівщина конфесійна: Інформ.-статист. довід. Л., 2006;Google Scholar
18. Павлишин О. Львівщина в добу Західно-Української Народної Республіки: 1918–1919. Л., 2008.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF