Гнатюк Ніна Юхимівна
ГНАТЮ́К Ніна Юхимівна (18. 03. 1947, с. Безводне, нині Ямпіл. р-ну Вінн. обл.) — поетеса, журналістка. Член НСПУ (1971). Закін. Вінн. пед. інститут (1974). Працювала у ред. г. «Слово хлібороба» (м. Ямпіль, 1967–76), кор. Вінн. обл. радіо (1976–80). Керувала обл. літ. об’єднанням у Вінниці (1980– 90). Від 1991 — у Києві: ведуча літ. передач на Укр. радіо (з перервами), зокрема радіопрограми «Кобзар»; від 2002 — секр. НСПУ. Друкується від 1962. Перша поет. зб. — «Пелюстка грому» (К., 1966). Талант Г. високо оцінив П. Тичина. Згодом вийшли кн. «Прощання з березнем» (К., 1972), «Посіяла жито» (О., 1978), «Час колосіння» (К., 1980), «Дякую долі» (О., 1982), «Шовковиця» (К., 1983), «Поки люблю і вірю» (К., 1985), «Поміж небес і трав» (К., 1998; Літ. премія ім. П. Тичини, 2003). Поезія Г. відзначається проникл. ліризмом, схильністю до медитації, розкриває світовідчуття нашого сучасника, сповнена любові до України. Інтимна лірика поетеси передає складну гаму переживань закоханого жін. серця. Метафоричність поет. мислення поєднується в Г. з ритмомелодикою нар. пісні, зі зблисками іронії та самоіронії. Видала зб. нарисів «Одного колоса зерна» (О., 1985; співавт.). Разом з А. Подолинним упорядкувала «Антологію ХХ століття: Сто поетів Вінниччини за сто років» (К., 2003; Премія ім. Д. Нитченка, 2004). Виступає як перекладач, критик, публіцист. Низку творів Г. перекладено груз., киргиз., рос. та ін. мовами.
Рекомендована література
- Тичина П. До молоді мій голос // ЛУ. 1967, 24 трав.;
- Рабенчук В. Дивлюсь на вас крізь айстри і гвоздики // Вінн. газета. 1997, 18 берез.;
- Бортняк А. Троянди й виноград Ніни Гнатюк // Там само. 1999, 15 квіт.
Завантажити статтю
Людина 
