Гнєденко Борис Володимирович
ГНЄДЕ́НКО Борис Володимирович (01. 01. 1912, м. Симбірськ, нині Ульяновськ, РФ — 27. 12. 1995, Москва) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1942), професор (1942). Академік АН УРСР (1948). Премія ім. П. Чебишева АН СРСР (1950). Державна премія СРСР (1976). Закін. Саратов. університет (1930). Працював у Моск. університеті (з перервою): від 1961 — завідувач кафедри теорії ймовірностей і матем. статистики. 1945– 50 — проф. Львів. університету; 1950–61 — завідувач відділу теорії ймовірностей, водночас 1955–58 — директор Інституту математики АН УРСР (Київ). Засн. укр. школи з теорії ймовірностей. Створив універс. метод супровідних безмежно подільних розподілів для доведення необхід. і достат. умов збіжності до гранич. розподілів сум незалеж. випадк. величин. Зробив значний внесок у розвиток історії математики та її популяризації. Керував організацією Обчислюв. центру АН УРСР (нині Інститут кібернетики НАНУ).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Элементарное введение в теорию вероятностей. Москва; Ленинград, 1946 (співавтор); Курс теорії ймовірностей: Підруч. К.; Л., 1949; Предельные распределения для сумм независимых случайных величин. Москва, 1949 (співавтор); Развитие теории вероятностей на Украине // Истор.-матем. исследования. 1956. Вып. 9 (співавтор); Введение в теорию массового обслуживания. Москва, 1987 (співавтор).
Рекомендована література
- Беляев Ю. К., Колмогоров А. Н., Соловьев А. Д. Гнеденко Борис Владимирович: К 60-летию со дня рождения // УМН. 1972. Т. 2.
Завантажити статтю
Людина 
