Гниломедов Володимир Васильович

ГНИЛОМЕ́ДОВ Володимир Васильович (Гніламёдаў Уладзімір Васільевіч, 26. 12. 1937, с. Кругель, нині Брест. обл., Білорусь) — білоруський письменник, критик і літературознавець. Доктор філологічних наук (1987), професор (1991), академік НАН Білорусі (2003). Член СП Білорусі (1972). Літ. премія ім. В. Колесника СП Білорусі. Закін. Брест. пед. інститут (1959). Відтоді — в Інституті літ-ри НАН Білорусі: від 1976 — заступник директора, від 1998 — директор Літ. діяльність розпочав 1963. Досліджує проблеми теорії літ-ри, історії білорус. поезії, особливості її сучас. розвитку, взаємозв’язки сх.-слов’ян. літ-р. Автор монографій «Традыцыі і наватарства» (1972), «Сучасная беларуская паэзія: Творчая індывідуальнасць і літаратурны працэс» (1983), «Іван Мележ: Нарыс жыцця і творчасці» (1984), «Праўда зерня: Творчы партрэт Васіля Зуёнка» (1992), «Янка Купала: Новы погляд» (1995), «Ад даўніны да сучаснасці: Нарыс пра беларускую паэзію» (2001; усі — Мінськ); низки брошур, збірників літ.-крит. статей. У працях Г. постають образи діячів укр. літ-ри і культури: Т. Шевченка, І. Свєнціцького, В. Поліщука, І. Драча та ін. До кн. Г. «Класікі і сучаснікі» (Мінск, 1987) увійшли ст.: «Слова паэта» (розкриває питання взаємин білорус. та укр. літ-р, зокрема вплив О. Довженка на творче зростання білорус. письменника А. Велюгіна), «Карэннямі — у зямлю, галінамі — у неба» (про поему «Дзвони Хатині» М. Нагнибіди) та «Плён нашага братэрства» (про переклади укр. поезії білорус. мовою). Останнім часом Г. виступає як прозаїк: 2000 у № 3, 4, 5 ж. «Маладосць» надруковано роман «Уліс з Прускі», а в ж. «Полымя» (2003, №1, 2, 7; 2004, № 2, 3, 8; 2005, № 1, 2) — роман «Усход».

Тв.: укр. перекл. — Люди революційного обов’язку // Вітчизна. 1975. № 6; Широкий фронт шукань // Там само. 1977. № 4.

Г. П. Півторак

Основні твори

укр. перекл. – Люди революційного обов’язку // Вітчизна. 1975. № 6; Широкий фронт шукань // Там само. 1977. № 4.