Гомоляка Вадим Борисович
ГОМОЛЯ́КА Вадим Борисович (17(30). 10. 1914, Київ — 07. 05. 1980, м. Кисловодськ Ставроп. краю, РФ, похов. у Києві) — композитор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1958). Сталінcька премія (1951). Закін. Київську консерваторію (1946; кл. Л. Ревуцького), де й викладав до 1948. У 1951–56 — відп. секр., від 1956 — чл. Президії правління СКУ. 1958–76 — голова правління Укр. відділ. Муз. фонду СРСР. Автор симф., хор., камер. музики, а також музики до театр. вистав, радіо- і телепередач, фільмів. Твор. стиль Г. близький до фолькльоризму. Майстер оркестрування.
Додаткові відомості
- Основні твори
- балети — «Запорожці» (1954, Ансамбль танцю СРСР), «Сорочинський ярмарок» за М. Гоголем (1956), «Чорне золото» (1957), «Кіт у чоботях» (1959), «Оксана» за твором Т. Шевченка «Сліпа» (1964; усі — 1-а постановка, Донец. театр опери та балету); для симф. оркестру — «Закарпатські танці» (1948), «Закарпатські ескізи» (1950), симф. (1952), поема «Карпатська легенда» (1966), «Кримська увертюра» (1969); для струн. оркестру — «Українська увертюра» (1954); 10 п’єс для скрипки і фортепіано (1970); концерти з симф. оркестром — для скрипки (1949), валторни (1972), фагота (1976), гобоя (1977); музика до х/ф «Олекса Довбуш» (1960, реж. В. Іванов, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка); хори, романси, пісні.
Рекомендована література
- Щириця Ю. Вадим Гомоляка. К., 1982;
- Загайкевич М. У жанрі балету // Музика. 1985. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
