Гончар Іван Іванович
ГОНЧА́Р Іван Іванович (19. 06. 1940, с. Коболчин Сокирян. р-ну Чернівецької обл.) — гончар і педагог. Член НСМНМУ (2003). Закінчив Кам’янець-Подільський педагогічний інститут (Хмельницька обл., 1970). Учителював у Коболчинській середній школі (1963–85). Як самодіяльний композитор пише пісні, зокрема «Пісня про Коболчин», «Привітальна», «Буковиночка». 1985–88 — учитель музики у Новодністров. серед. школі № 1 (Чернів. обл.). Від 1987 — організатор і диригент народного хорового колективу «Калина». Створив гурток гончарства при Новодністровському будинку дитячої творчості. Від 2005 — засновник і директор Сокирянського районного музею гончарства (с. Коболчин). Учасник районних, обл., всеукр. мистецьких виставок від 1980-х рр. Персональні виставки — у Чернівцях та Києві (2006). Виробляє переважно ужитковий посуд (горщики, макітри, мальовані миски, глечики, кухлики, чорнодимлені баньки), дрібну пластику (півників, коників, козликів, баранців), скульптурки («Співачка», «Курець», «Дует співаків», «Вершник на коні»), комини, кахлі. Вироби зберігаються у Чернівецькому краєзнавчому музеї, Музеї під відкритим небом у Чернівцях. В «Українському керамол. журналі» опублікував ст. «Із досвіду роботи гуртка “Кераміка”» (2001, № 2), «Хочу зробити Музей гончарства Буковини» (2003, № 2–4), «Музей у Коболчині буде!» (2004, № 2); уклав кн. «Співає “Калина”» (Чц., 2006).
Рекомендована література
- Нагірняк І. Гончар — професія престижна // Дністрові зорі. 2002, 23 лют.