Гончаренко Олександр Миколайович
Визначення і загальна характеристика
ГОНЧАРЕ́НКО Олександр Миколайович (10. 12. 1946, Харків) — фахівець у галузі міжнародних відносин. Син М. Гончаренка. Кандидат технічних наук (1974), доктор історичних наук (1989). Закін. Київський університет (1969). Працював у Держ. комітеті стандартів СРСР (1970–80); Інституті світ. економіки і міжнар. відносин НАНУ (Київ, 1980–92, 1995–98); Нац. інституті стратег. дослідж. (Київ, 1998– 2001); Київ. гуманітар. інституті: завідувач кафедри політ. і соц. наук (1995–98), професор кафедри міжнар. відносин (від 2001). У 1992–94 — радник із політ. питань та відносин з НАТО Посольства України в Бельгії; 1994–95 — старший науковий співробітник Королів. інституту оборон. дослідж. (Велика Британія); 1995–2001 — дійс. чл. Міжнар. інституту стратег. дослідж. (Лондон); від 1999 — президент Центру міжнар. безпеки та стратег. студій (Київ). Вивчає проблеми регіонал. і міжнар. безпеки, концептуал. засади нац. безпеки України.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Глобальні моделі та футурологічні утопії. К., 1983; ХХІ век в зеркале футурологии. Москва, 1986; Комплексное прогнозирование в системе общество — окружающая среда. К., 1986; Прогнозирование в системе национальной безопасности и внешнеполитическом механизме США. К., 1993; Національна безпека України: історія та сучасність. К., 1993 (співавтор); Ukrainian-Russian Relations: An Unequal Partnership. London, 1995; Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку. К., 1999 (співавтор); Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти. К., 2001 (співавтор).