Гончаров Василь Омелянович
Визначення і загальна характеристика
ГОНЧАРО́В Василь Омелянович (04. 01. 1949, с. Старомихайлівка Мар’їн. р-ну, нині Донец. обл.) — живописець. Чоловік Н. Гончарової. Заслужений художник України (2016). Член НСХУ (1993). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1984; викл. В. Овчинников). Учасник всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1990. Г. практикує у нефігурат. живописі, який має оригін. ідеї знакових конструкцій, своєрідні образні характеристики.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Генезис голоду» (1993), «Композиція–6» (1995), «Композиція–4», «Композиція–5», «Урвище» (усі — 1997), «Ріка Снов», «Седнів», «Пейзаж із човником» (усі — 1998), «Морозний ранок», «Озеро Ялпуг», «Гроза», «Бузковий вечір», «Самотність» (усі — 1999), «У майстерні», «Перед громовицею» (обидва — 2000), «Тиха течія» (2001), «Водограй» (2002), «Перший сніг» (2003), «Вечір», «Село» (обидва — 2004), «Без назви» (2005).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
