Горбачевський Лонгин Софронович

ГОРБАЧЕ́ВСЬКИЙ Лонгин Софронович (15. 03. 1889, м. Монастириська, нині Терноп. обл. — 12. 12. 1971, Монреаль) — громадський діяч. Доктор права (1926). Закін. Львівський університет (1914). У 1915–18 воював в австр. армії. У період ЗУНР — поручик УГА. У серпні–вересні 1920 працював у Галревкомі в Тернополі. 1920–22 — викладач школи червоних старшин у Києві. Повернувшись у Галичину, працював адвокатом у Чорткові, Солотвині, Кам’янці-Струмиловій, від 1935 — у Монастириськах. Діяч т-в «Просвіта» і «Рідна школа». У жовтні 1939 — липні 1941 ув’язн. в рад. тюрмі. Навесні 1944 емігрував, перебував у Тунісі, 1947 виїхав до Канади. Спогади Г. опубл. у зб. «Бучач і Бучаччина» (Нью-Йорк; Лондон; Париж; Сідней; Торонто, 1972), «Історично-меморіальний збірник Чортківської округи» (1974) та «Надбужанщина» (1986; обидва — Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто), неопубл. «До історії Галревкому».

Завантажити статтю