Горбачова Ірина Омелянівна
ГОРБАЧО́ВА Ірина Омелянівна (26. 04. 1934, Ленінград, нині С.-Петербург — 03. 12. 2020, Київ) — мистецтвознавець. Сестра Д. Горбачова. Член НСХУ (1982). Закін. Київський університет (1958). Працювала в НХМ (1959– 2002): ст. н. с., завідувач відділу мистецтва 19 — поч. 20 ст., від 1987 — заступник директора з наукової роботи; від 2005 — директор музею «Духовні скарби України» (Київ). Організатор мист. проектів, зокрема «П’ять століть українського живопису» (Фінляндія, 1990), «Дух України» (Канада, 1991; Шотландія, 1993), «Український авангард» (Німеччина, 1993; Франція, 1994; Данія, 1997). Уклала каталоги: «Повернення з забуття. Художник Всеволод Максимович» (1996), «Сторінки української сецесії» (1998), «З поверненням в Україну, пане Бурлюк» (1998), «Художник Микола Муравський» (2000), «Збережемо в Україні. Олександр Архипенко» (2001; усі — Київ). Авторка і ведуча циклів мист. телепередач «Палітра», «Відродити душу», «Художня панорама».