Горбашов Леонід Наумович
Визначення і загальна характеристика
ГОРБАШО́В Леонід Наумович (справж. — Шульман; 12(25). 12. 1914, м-ко Черняхів, нині смт Житомир. обл. — 25. 06. 1980, Київ) — драматург. Член СП СРСР (1969). Закін. Київський медичний інститут (1941). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Працював лікарем. Писав укр. і рос. мовами. У фронт. і армій. газетах виступав із нарисами й новелами. Автор п’єс «Прилетять журавлі» (1945), «Дороги починаються з вокзалу» (1966, не опубл.), «Сповідь» (1972) — про події 2-ї світової війни, та «Людина людині...» (1962), «Злочин, за який не судять» (1964), «Урок искренности» (1974), «Шосте почуття» (1975), «Людина, яку чекають» (1978), «Світ тісний» (1980), в яких порушив морал.-етичні проблеми. Посмертно вийшла зб. п’єс «Единственное преимущество» (1983). Усі твори Г. опубл. у Києві.