Колотов Степан Митрофанович

Визначення і загальна характеристика

КО́ЛОТОВ Степан Митрофанович (09(21). 12. 1880, м. Слободсь­­кий, нині Кіров. обл., РФ — 13. 03. 1965, Київ) — фахівець у галузі нарисної геометрії. Доктор технічних наук (1963), професор (1939). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1960). Закін. С.-Пе­тербур. ін­ститут цивіл. інж. (1914), де 1914–16 й працював. 1918–24 — у Київ. архіт. ін­ституті; 1924–26 — завідувач кафедри нарис. геометрії Київ. худож. ін­ституту. 1926–44 — у Серед. Азії: 1930–44 — у Середньоазіат. буд. ін­ституті (Ташкент). Спроектував буд. ви­ставку в Ташкенті (1931), Палац спорту в Душанбе (1932), корпус Серед­­ньоазіат. буд. ін­ституту (1934), Ташкент. міську бібліотеку (1939). У 1944–48 — за­ступник голови Укр. філії Академії архітектури СРСР і дир. Ін­ституту містобудува­н­ня; 1945–65 — завідувач кафедри нарис. геометрії та кресле­н­ня Київ. інж.-буд. ін­ституту. Засн. укр. школи приклад. геометрії. Роз­робив метод допоміж. центр. і паралел. проекціюва­н­ня (косокутного і прямокутного) для роз­вʼяза­н­ня позиц. і метрич. задач.

Пр.: Начертательная геометрия: Учеб. Москва; Ленин­град, 1933; Новая теория теней. К., 1947; Вспомогательное проектирование. К., 1956; Курс начертательной геометрии. К., 1961 (спів­­авт.); Во­просы теории изображений. К., 1972.

Літ.: Колодуб Н., Найденова А. Колотов Степан Митрофанович: Очерки о жизнен­ном пути, на­учной и педагогической деятельности. К., 2009.

В. Є. Михайленко

Завантажити статтю