Костенко Ліна Василівна
805
Том 14
Енциклопедія Сучасної України. Т. 14: «Кол» – «Кос»| ISBN | 978-966-02-7304-7 |
|---|---|
| ISBN серії | 966-02-2074-X |
| УДК | 030(477) |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Засновники | НАН України; НТШ |
| Гол. редкол. | І. М. Дзюба; А. І. Жуковський; М. Г. Железняк та ін. |
| Видавець | Інститут енциклопедичних досліджень НАН України |
| Місце видання | Київ |
| Рік | 2014 |
| Обсяг | 767 с. |
Том містить 3.1 тис. статей
Файл завантажено на ваш пристрій
Зміст
(від французької collaboration – співпраця, співробітництво) – усвідомлене, добровільне та зумисне співробітництво з ворогом у його інтересах і на шкоду своїй державі та її союзникам. У законодавстві більшості країн К. кваліфіковано як злочин проти своєї держави, зрада. Залежно від рівня заподіяної шкоди колаборантом у правових нормах...
С. І. Грабовський
(від франц. collage – наклеювання) – технічний прийом в образотворчому мистецтві, що полягає у наклеюванні на будь-яку основу відмінного від неї матеріалу у вигляді абстрактної, асоціативної або сюжетної композицій; твори, виконані у такий спосіб. Колаж використовують для досягнення ефекту несподіваності, парадоксальності, змістової та емоційної...
Г. Я. Скляренко
– назва до 1944 смт Азовське Джанкойського району Автономної республіки Крим.
(17(29). 06. 1856, Подільської губ. – 15(28). 09. 1912, Санкт-Петербург) – скрипаль, педагог. Гри на скрипці навчався у батька. Закінчив Київське музичне училище (1873; клас І. Водольського) та Санкт-Петербурзьку консерваторію (1877; клас Л. Ауера). Удосконалював майстерність за кордоном. Працював концертмейстером оркестру Б. Більзе у Берліні....
О. В. Шевчук
(від лат. collapsus – звалений) – одна із форм гострої судинної недостатності, яка є наслідком невідповідності між об’ємом (місткістю) судинного русла та масою (об’ємом) крові, що циркулює в ньому. При цьому відбувається зменшення припливу венозної крові до серця, зниження серцевого викиду, артеріального і венозного тиску, порушуються перфузія...
А. С. Котуза
– швидке стиснення масивних тіл під дією власних сил тяжіння. У широкому плані К. г. називають будь-який процес стиснення речовини під дією власних гравітації, якщо його не можуть зупинити інші сили (зокрема тиску). Наприклад, колапсувати може беззіткнювальна темна матерія і газ з утворенням великомасштабних структури Всесвіту та її елементів....
В. І. Жданов
(Колас Якуб; справж. – Міцкевич Костянтин Михайлович; Міцкевіч Канстанцін Міхайлавіч; ін. псевд.: Тарас Гушча, Агарак, Адзінокі, К. Альбуцкі, «сацыяліст» Андрэй, Тамаш Булава, Ганна Груд, Дземяноў Гуз, Пятрусь Дзягель, Дзядзька Карусь, Ганна Крум, Лапаць Карусь, Лесавік, Марцін, Мікалаевец, Наднёманец, Свой чалавек, Стары шут; 22. 10(03. 11)....
Г. П. Півторак
(14(26). 09. 1851, хутір Калачівка поблизу с. Попівка, нині Онуфріївського району Кіровоградської обл. – 1907 (за інших даних – 1910–12), м. Кременчук, нині Полтавської обл.) – композитор, музично-громадський діяч. Брат С. Колачевського. Закінчив Ляйпцизьку консерваторію (Німеччина, 1876; клас теорії і композиції Е.-Ф. Ріхтера, фортепіано – К....
В. В. Кузик
(1849, с. Федорівка, нині Олександрійського району Кіровоградської обл. – 23. 05(05. 06). 1911, Санкт-Петербург, похований у м. Кривий Ріг, нині Дніпропетровської обл.) – лікар-хірург, меценат. Брат М. Колачевського. Доктор медицини (1881). Закінчив Університет св. Володимира у Києві (1874). Працював лікарем у м. Кременчук (нині Полтавської обл.)....
К. К. Васильєв
(07. 08. 1865 – 29. 10. 1924, м. Герцеґ-Нові, нині Чорногорія) – військовик. Генерал-хорунжий. Закінчив кадетський корпус (1884), 3-є Олександрівське військове училище (1886). Служив у 32-й артилерійській бригаді. Під час 1-ї світової війни – командир 1-го дивізіону 5-ї артилерійської бригади. Після проголошення УНР – на службі в українському...
М. Р. Литвин, К. Є. Науменко
(Kołaczkowski George; 23. 09. 1907, м. Золочів, нині Львівська обл. – 19. 12. 1995, Варшава) – польський диригент, композитор, журналіст. До другої світової війни мешкав у Львові, де здобув музичну освіту в Консерваторії Польського музичного товариства (викладач А. Солтис). На початок 1930-х років організував Львівський філармонійний...
М. І. Зимомря
(08(20). 12. 1891, м. Єкатеринодар, нині Краснодар, РФ – 14. 02. 1971, Чернівці) – лікар-терапевт. Кандидат медичних наук (1952). Учасник першої і другої світових воєн, воєнних дій 1918–20. Бойові нагороди. Навчався у Варшавському університеті (1912–15), закінчив медичний факультет Ростовського університету (РФ, 1923), де й працював до 1941...
В. І. Білоус
(10. 06. 1960, м. Камінь-Каширський Волинська обл.) – правознавець. Доктор юридичних наук (2008), професор (2008). Закінчив Київську вищу школу Міністерства внутрішніх справ СРСР (1987). Працював у органах внутрішніх справ (1983–2000); у 2000–10 – завідувач кафедри публічного права Волинського університету (Луцьк); від 2010 – директор...
О. М. Джужа
(25. 07. 1929, м. Дакшукіно, нині Нарткала, Кабардино-Балкарія, РФ – 19. 04. 2008, м. Коростишів Житомирської обл.) – тренер (велоспорт). Заслужений тренер України (1989), суддя республіканської (1962) і всесоюзної (1965) категорій. Закінчив Київський політехнічний інститут. Багаторазковий переможець і призер республіканських і всесоюзних...
Л. С. Самунь
(08. 06. 1951, м. Пугачов Саратовської обл., РФ) – лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (1993), професор (1996). Закінчив Кримський медичний інститут (Сімферополь, 1978), де відтоді й працює (нині університет): від 1996 – професор кафедри гігієни з загальною екологією. Вивчає наслідки впливу токсичних речовин на морфофункціональний стан...
Т. В. Кантур
(16. 03. 1952, м. Ростов-на-Дону, РФ) – художник декоративно-ужиткового мистецтва. Заслужений діяч мистецтв України (2007). Член Спілки дизайнерів України (1988), НСХУ (1994). Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1976; викладачі Є. Жердзицький, О. Пронін). Працює у Сімферополі: художник-проєктант виробничо-художнього комбінату (від...
В. С. Гордєєв
(10. 09. 1944, с. Меркули, нині Абхазія, Грузія) – хімік. Доктор хімічних наук (1991), член-кореспондент Національної академії наук України (2018). Національна премія України імені Б. Патона (2021). Закінчив Одеський політехнічний інститут (1967). Працював відтоді в Інституті фізики напівпровідників Академії наук УРСР; від 1979 – в Інституті...
З. А. Фокіна
(21. 12. 1911, с. Максимовка, нині Акмолинської обл., Казахстан – 21. 09. 1943, похований у с. Драбинівка Новосанжарського району Полтавської обл.) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від червня, на фронті від жовтня 1942. Відзначився 11 липня 1943 під час боїв...
А. К. Немикін
(03(15). 06. 1862, Одеса – листопад 1920, похований у м. Інкерман, нині Севастопольської міськради) – військовик. Капітан 1-го рангу. Закінчив Кронштадтську морську школу поблизу Санкт-Петербурга (1883). Відтоді служив у Кронштадтському флотному екіпажі, від 1891 викладав у водолазній школі. Співзасновник Кронштадтського відділення Російського...
Р. В. Пилипчук
(20. 06. 1915, м. Ростов-на-Дону, Росія – 19. 02. 1995, Одеса) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник другої світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від вересня 1934. Закінчив Енгельське військово-авіаційне училище (РФ, 1940), Вищі льотно-тактичні курси удосконалення офіцерського складу (1947). На фронті від...
І. І. Сергієнко
(19. 06. 1930, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ — 27. 12. 2024, Львів) – скрипаль, педагог, музикознавець. Кандидат мистецтвознавства (1974), професор (1996). Закінчив Львівську консерваторію (1953; викладач П. Макаренко) та аспірантуру при Київській консерваторії (1957; керівники В. Ґольдфельд, О. Манілов). Від 1957 викладав на кафедрі...
В. С. Грабовський
(15. 11. 1955, Запоріжжя) – педагог. Кандидат філологічних (1988), доктор педагогічних (2011) наук, професор (2011). Закінчив Харківський університет 1978). Відтоді працює у Харківському економічному університеті: від 1996 – завідувач кафедри іноземних мов та перекладу. Наукові дослідження: теоретико-методологічні проблеми професійної освіти,...
Н. М. Фещенко
(17. 12. 1944, с. Новосілки Колківська, нині Маневицького р-ну Волинської обл.) – фахівець у галузі електромагнітної біології. Доктор технічних наук (2008), професор (2008). Закінчив Харківський авіаційний інститут (1970), де відтоді й до 1982 працював; 1982–89 – науковий співробітник міжфакультетської лабораторії фізичних методів ранньої...
Д. Ю. Танана
(Kolbuszewski Kazimierz; 27. 01. 1884, м. Перемишль, нині Польща – 20. 02. 1943) – польський літературознавець, педагог. Габілітований доктор філософії (1921). Закінчив Краківську гімназію імені св. Анни. Навчався в Яґеллонському (Краків) і Львівському університетах; 1909–13 – у Берліні, Дрездені, Вроцлаві, Ляйпцизі, Цюриху, Парижі. Учитель...
М. І. Зимомря
(07. 10. 1945, м. Сталіно, нині Донецьк) – фахівець у галузях психофізіології та гігієни праці. Доктор біологічних наук (1990), професор (2011). Закінчив Донецький університет (1968). Працював 1991 у Донецькому інституті гігієни праці і професійних захворювань: 1979–81 – вчений секретар, від 1981 – завідувач лабораторії фізичних факторів...
В. М. Васильков
(17. 01. 1966, м. Ростов-на-Дону, РФ) – педагог, фахівець у галузі інформаційних технологій. Кандидат технічних (1995), доктор педагогічних (2011) наук, професор (2012). Закінчив Харківський політехнічний інститут (1989). Учителював. Від 1993 працює у Харківському педагогічному університеті: від 2011 – професор кафедри інформатики. Наукові...
О. А. Андрущенко
– колективні сільськогосподарські підприємства в СРСР. Створені під час суспільно-економічних перетворень, здійснюваних більшовиками, шляхом насильницької колективізації індивідуальних селянських господарств. Колгоспне будівництво розпочалося в РСФРР весною 1918, на українських землях – після захоплення їх РСФРР 1919. Метою більшовицьких...
С. В. Кульчицький
– див. Аграрне право.
(01(13). 01. 1893, с. Предтеченське, нині Ставропольського краю, РФ – ?, Київ) – біохімік. Доктор біологічних наук (1940), професор (1934). Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира у Києві (1916), де відтоді й працював (нині Київський університет): 1927–32 – приват-доцент кафедри фізіологічної хімії. 1932–41 – завідувач кафедри...
В. І. Назаренко
(08. 07. 1948, Дніпропетровськ) – патофізіолог. Доктор медичних наук (1995), професор (1999). Закінчив Дніпропетровський медичний інститут (1972), де відтоді й працює (нині академія; з перервою): 1984–93 – заступник декана лікувального факультету, від 1999 – завідувач кафедри патологічної фізіології; 1993–99 – заступник директора з наукової роботи...
Г. А. Клопоцький
Популярні статті цього тому в 2026 році
-
-
Конфлікт
464 -
Конституція України
459 -
Колективна безпека
426 -
Корчинська Оксана Олександрівна
358 -
Контррозвідка
328 -
Космос
308 -
Композиційні матеріали
287 -
Композиція
270 -
Колгоспи
250 -
Концепція
244 -
Коновалець Євген Михайлович
244