Гордзялковський Іван Йосипович

ГОРДЗЯЛКО́ВСЬКИЙ Іван Йосипович (04(16). 02. 1862, Могильов. губ., нині Білорусь — 24. 09. 1944) — лікар-епізоотолог. Закін. Харків. вет. інститут (1888). Працював лікарем; 1889–96 — асист. бактеріол. станції Харків. вет. інституту; 1896– 97 — зав. Донської бактеріол. станції запобіж. щеплень у м. Новочеркаськ (нині Ростов. обл., РФ). Від 1897 — у С.-Петербурзі, де до 1902 працював урядовцем з особових доручень вет. відділу МВС, 1902–07 — приват-доцент кафедри епізоотології і вет. поліції Військ.-мед. академії. 1906–09 удосконалював знання у Берлін. і Брюссел. вет. школах; 1910–11 студіював вет. медицину в Пастерів. інституті (Париж). Від 1907 — екстраординар., від 1913 — ординар. проф. епізоотології і вет. поліції, водночас — викладач курсів удосконалення вет. лікарів Харків. вет. інституту. Від 1919 — у Польщі, де працював на діагност. станції Міністерства землеробства і держ. майна у Варшаві; від 1920 — ординар. професор кафедри заразних хвороб тварин і піклувальник вет. відділ. мед. ф-ту, 1927–32 — 1-й декан вет. факультету Варшав. університету; від 1932 — зав. відділ. вакцин і сироваток у Варшаві. 1895, перебуваючи у відрядженні в Приамур’ї з метою проведення щеплень проти сибірської виразки, організував у м. Благовєщенськ (Росія) бактеріол. станцію (від 1898 — вет.-бактеріол. лаб. МВС). 1913 брав участь у випробуванні малеїну в р-ні Задонського степу. Член Всерос. товариства вет. лікарів. Голова Польс. товариства вет. лікарів (1922–23). Вивчав проблеми лікування сибірської виразки, сапу, рожі свиней, контагіозної плевропневмонії коней; ускладнення під час вакцинації та закономірності епізоотич. процесу при сибірській виразці. Удосконалював методи вакцинотерапії. Автор праць з історії ветеринарії.

Рекомендована література

1. Волков В. А., Куликова М. В. Российская профессура ХVIII — начала XX вв. Биологические и медико-биологические науки: Биогр. слов. С.-Петербург, 2003.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю