Гордієвський Михайло Іванович
Визначення і загальна характеристика
ГОРДІЄ́ВСЬКИЙ Михайло Іванович (23. 05(04. 06). 1885, с. Зеленьки, нині Миронів. р-ну Київ. обл. — 11. 10. 1938, Одеса) — філософ та історик. Член ТУП, УПСР. Закін. Новорос. університет (Одеса, 1910). Працював у ньому доцент (від 1915), професор (від 1918); в Одес. пед. інституті. Брав участь у діяльності одес. товариства «Просвіта» (1905–09). У 1917– 19 виступив в одес. період. виданнях зі ст. «Україна яко держава», «Російський централізм», «Українські установчі збори», «Парламент і конгрес». Голова Одес. наук. при УАН товариства (1926–30). Заарешт. 1938 органами НКВС, засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1992.
Додаткові відомості
- Основні праці
- В. Лесевич яко філософ // Основа. 1915. Кн. 3; Установчі Збори та народний суверенітет. О., 1917; Федерація: Наук.-популяр. нарис. О., 1917; Шевченко і соціалізм // Вінок Шевченкові: Зб. пр. О., 1919; Теоретична філософія Г. С. Сковороди // Пам’яті Г. С. Сковороди: Зб. пр. О., 1923; Поет правди і боротьби: Т. Г. Шевченко // Шквал. 1925. № 13; «Мойсей» — поема І. Франка: Спроба характеристики. О., 1926; Соціально-педагогічні ідеї Й.-Г. Песталоцці в освітленні його філософії // Зап. Одес. ІНО. 1927. Т. 1; Л. А. Смоленський: До історії укр. руху в Одесі // Шквал. 1931. № 35.
Рекомендована література
Завантажити статтю
