Гордість

ГО́РДІСТЬ  — моральне почуття, що виникає в результаті усвідомлення особистістю суспільного значення своїх досягнень, успіхів — власних або групи, яка є важливою для неї або з якою вона ідентифікується. Предметом Г. є риси, прямо чи опосередковано (через т. зв. аутгрупи) пов’язані з самим суб’єктом. Почуття Г. пов’язане з такими психол. феноменами, як високий рівень самооцінки, самоповага, самоприйняття, і виступає одним з регуляторів процесу морал. самовдосконалення особистості. Без самоприйняття почуття Г. може виникнути, але воно буде частковим, оскільки неприйняття людиною окремих власних рис, особливостей спричиняє внутр. конфлікт. Г. за досягнення виникає на ґрунті задоволення діяльністю та її результатами, що в свою чергу спричиняє підвищення рівня самооцінки. Самоповага є невід’єм. складовою та передумовою почуття Г. Переживання людиною цього почуття супроводжується станом піднесення, натхненням.

На перших етапах псих. розвитку людини Г. виявляється у формі позитив. емоц. реакції на схвалення. Розвиток Г. відбувається під впливом оцінок членів первин. колективів (навч., труд., спорт. тощо). Важливу роль у формуванні Г. відіграють також сім’я та суспільство. Становлення самосвідомості сприяє тому, що переживання, які супроводжують почуття Г., дедалі більшою мірою починають ґрунтуватися на самооцінці та переконаннях самої особистості. Як наслідок неправильного виховання, переоцінки особистості в колективі та недостатнього рівня розвитку її самосвідомості можуть виникати хворобливі форми вияву Г. (пихатість, зарозумілість).

Завантажити статтю