Гордон Ісак Мойсейович

Визначення і загальна характеристика

ГОРДО́Н Ісак Мойсе­йович (13(26). 10. 1915, м. Катеринослав, нині Дні­пропетровськ) — астрофізик. Доктор фізико-математичних наук (1972). Закін. Харків. університет (1939). Під час 2-ї світової війни працював на буд-ві доріг. 1944–49 — старший науковий спів­робітник астроном. обсерваторії, доцент Харків. університету; водночас 1946– 50 — викладач Радіолокац. академії; 1949–65 — завідувач кафедри Харків. зоовет. ін­ституту; 1964–76 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту радіофізики та електроніки АН УРСР (Харків). Член Між­нар. астроном. союзу (1970). Ви­вчав між­планетну плазму та позагалактичні джерела косміч. радіови­промінюва­н­ня. Роз­робляв теорію формува­н­ня від­битого від Сонця радіолокац. сигналу. Зʼясував природу хромо­сфер. спалахів і їх вплив на атмо­сферу Землі. На поч. 90-х рр. ви­їхав до Ізраїлю.

Пр.: Новая теория вспышек Сверх­новых // Нестационарные звезды. Ереван, 1957; Ускорение релятивистских электронов в Крабовидной туман­ности и эволюцион­ные изменения дис­кретных источников // Астроном. циркуляр. 1965; О пер­спективах радиолокации Солнца на высоких частотах // АЖ. 1968. № 487; Interdependence between Solar Radio Bursts of Types I and III and Non-Linear Processes in the Coronal Plasma // Astrophys. Lett. 1970. Vol. 5; Radar Explorations of the Sun and the Origin of Solar Wind in the Active Regions // COSPAR, Space Research XI. Berlin, 1971.

І. М. Щетинський

Завантажити статтю