Гордон Ісак Мойсейович
ГОРДО́Н Ісак Мойсейович (13(26). 10. 1915, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ) — астрофізик. Доктор фізико-математичних наук (1972). Закін. Харків. університет (1939). Під час 2-ї світової війни працював на буд-ві доріг. 1944–49 — старший науковий співробітник астроном. обсерваторії, доцент Харків. університету; водночас 1946– 50 — викладач Радіолокац. академії; 1949–65 — завідувач кафедри Харків. зоовет. інституту; 1964–76 — старший науковий співробітник Інституту радіофізики та електроніки АН УРСР (Харків). Член Міжнар. астроном. союзу (1970). Вивчав міжпланетну плазму та позагалактичні джерела косміч. радіовипромінювання. Розробляв теорію формування відбитого від Сонця радіолокац. сигналу. З’ясував природу хромосфер. спалахів і їх вплив на атмосферу Землі. На поч. 90-х рр. виїхав до Ізраїлю.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Новая теория вспышек Сверхновых // Нестационарные звезды. Ереван, 1957; Ускорение релятивистских электронов в Крабовидной туманности и эволюционные изменения дискретных источников // Астроном. циркуляр. 1965; О перспективах радиолокации Солнца на высоких частотах // АЖ. 1968. № 487; Interdependence between Solar Radio Bursts of Types I and III and Non-Linear Processes in the Coronal Plasma // Astrophys. Lett. 1970. Vol. 5; Radar Explorations of the Sun and the Origin of Solar Wind in the Active Regions // COSPAR, Space Research XI. Berlin, 1971.