Горев Веніамін Петрович
ГО́РЕВ Веніамін Петрович (20. 09. 1892, Рівне — 1979, Київ) — фізіолог. Доктор медичних наук (1947). Навч. у Київ. університеті (1917–19), закін. Харків. мед. інститут (1923). Працював лікарем (1924–27); дир. Інституту гігієни праці і профес. захворювань (Дніпропетровськ, 1927–30) та Київ. НДІ гігієни праці та профес. захворювань (нині Інститут медицини праці АМНУ, 1930–39); доцент 1-го Київ. мед. інституту (1941–44); в. о. проф. Казан. мед. інституту (1945–47); завідувач кафедри нормал. фізіології Станіслав. мед. інституту (нині Івано-Фр. мед. університет, 1947–51); відтоді — в Укр. НДІ туберкульозу (нині Інститут фтизіатрії і пульмонології АМНУ, Київ). Основний напрям наукових досліджень — фізіологія праці.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Прокатчики. Дн., 1930 (співавтор); Оздоровление условий труда на сахаропесочных заводах: Проект нормативов и требований по промышленной санитарии. К., 1940 (співавтор); Электродермография в эксперименте и клинике. К., 1967.
Рекомендована література
- Біографічний словник професорів та завідувачів кафедр Івано-Франківської державної медичної академії (1945–1995). Ів.-Фр., 1995.
Завантажити статтю
Людина 
