Горев Микола Миколайович
ГО́РЕВ Микола Миколайович (08(21). 04. 1900, м. Казань, Росія — 09. 11. 1992, Київ) — лікар-патофізіолог, геронтолог. Канд. біол. (1936), д-р мед. (1946) н., професор (1946), академік АМН СРСР (1953). Заслужений діяч науки УРСР (1951). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1984). Премія ім. О. Богомольця АН УРСР (1959). Закін. Іркут. університет (РФ, 1926), де й працював (до 1931); у Хабаров. мед. інституті (РФ): завідувач кафедри патофізіології (1931– 34); Київ. інституті експерим. біології і патології (від 1953 — у складі Інституту фізіології АН УРСР): завідувач відділу кровообігу і дихання (1934–60); одночасно — у Київ. стоматол. інституті: завідувач кафедри патофізіології (1945–54) та Укр. НДІ туберкульозу (нині Інститут фтизіатрії і пульмонології, Київ): зав. лаб. патофізіології (1955–58); відтоді — в Укр. НДІ геронтології (Київ): 1961 — директор, 1962–77 — зав., 1977–92 — наук. консультант лаб. патофізіології. Наукові дослідження: шок, гіпертон. хвороба, інфаркт міокарда, атеросклероз. Розробив низку моделей гіпертонії; вивчав роль різних відділів нерв. системи, нирк. фактора, ендокрин. залоз, віку у виникненні та розвитку гіпертонії. На центр. корпусі Інституту геронтології АМНУ Г. відкрито мемор. дошку.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Очерки изучения гипертонии. К., 1959; Экспериментальный атеросклероз и возраст. Москва, 1972 (співавтор); Цитотоксические повреждения сердца и кардиогенный шок. К., 1977 (співавтор); Возраст, гипертензия и атеросклероз. Москва, 1988 (співавтор).
Рекомендована література
- Николай Николаевич Горев: К 90-летию со дня рожд. // Патол. физиология и эксперим. терапия. 1990. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
