Горева Євгенія Антонівна

ГОРЕВА́ Євгенія Антонівна (06. 01. 1930, м. Канів, нині Черкас. обл. — 15. 05. 2022, Київ) — поетеса, перекладачка. Член НСПУ (1986). Премія ім. М. Рильського (2003). Закін. Київський університет (1956). Працювала ред. у видавництві «Веселка» (Київ, 1963–86). Друкувалася від 1962. Авторка зб. віршів для дітей «Куди жабка мандрувала» (1967), «Кит, і слон, і ми, і пароплав» (1977), «А я щось знаю» (1995; усі — Київ). Окремими книгами вийшли переклади Г.: з нім. — зб. «“Біла ворона” та інші новели» (1969), повість «Долина Тупоту Копит» (1989) Г. Белля, зб. нар. дит. пісень «Ільзе-Більзе» (1972), повісті «Момо» М. Енде (1985), «Мій прадідусь, герої та я» Дж. Крюса (1989), романи «Марш Радецького» Й. Рота (2000), «Віллен брок» К. Гайна (2003; усі — Київ), повість «Машинка для здійснення бажань» П. Маара (В., 2005); з англ. — повість «Мері Поппінс» П. Треверс (К., 1981). Переклади оповідань, казок та віршів Ґ. Келлера, Ґ. Воман, К. Вольф (з нім.), В. де ла Мара, С. О’Делла, Д. Біссета (з англ.), М. Волошина (з рос.), А. Малдоніса, Г. Цешкайте (з литов.), В. Незвала (з чес.), О. Сляцького (зі словац.), К. Сегала (з польс.) опубл. у збірниках та періодиці.

Завантажити статтю