Горін Ігор Валентинович
ГО́РІН Ігор Валентинович (28. 01. 1952, м. Тячів Закарп. обл.) — архітектор, живописець і графік. Закін. Львів. політех. інститут (1977). Відтоді працював у галузі ландшафт. архітектури у Львові; гол. арх., гол. художник м. Урай Тюмен. обл., РФ (1982–89). На творчій роботі у Львові. Учасник мистецьких виставок від 1993. Персон. — в Ураї (1985), Києві (1995, 2000, 2002, 2004), Любеку (1996–97), Грумбасі, Реґензбурзі (обидві — 1998; усі — Німеччина), Утрехті (Нідерланди, 1999), Нью-Йорку (2000–01), Нью-Гоупі та Нью-Джерсі (обидві — 2001; усі — США). Автор портретів, пейзажів, натюрмортів. Живопис Г. композиційний, об’ємний, побудований на малюнку, сюжетний, переважно багатофігурний. У творчості Г. звернення до акроаматич. образів поєднано із сучас. засобами виразності. Художник створює особливий світ, де вільний політ уяви та предметна реальність, іронія, самоіронія, відвертий ліризм і карнавалізація виступають засобами взаємодії зі світом, спробами осягнути його гуманіст. начало. Роботи митця є своєрід. лапідар. структурами, у яких вгадуються їхні відношення до цілої складної архітектоніки світобудови. Окремі полотна зберігаються у Музеї сучас. образотвор. мистецтва (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Син» (1994), «Молодий чоловік» (1995), «Час» (1996), «Дослідник–2» (1997), «Вершник» (1998), «Гра в більярд» (1999), «Гра в шахи», «Рівновага», «Той, хто читає» (усі — 2001), «Бенкет птахоловів» (2004), «Колесо життя», «Вечеря» (обидва — 2006); графіка — «Приборкувачі», «Портрет» (обидва — 2005), «Немо» (2006).
Фотоілюстрації
Людина 
