Горкін Зиновій Давидович
ГО́РКІН Зиновій Давидович (26. 12. 1896, м. Березіно Мінської губ. — 16. 09. 1970, Харків) — лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (1939), професор (1934). Закін. Харків. мед. інститут (1922). У 1925–31 — заступник директора, 1931–37 — директор Укр. центр. інституту гігієни праці та профес. захворювань (Харків); 1938–68 — у Харків. мед. інституті: завідувач кафедри гігієни праці, одночасно 1938–47 — декан сан.-гіг. ф-ту. Вивчав вплив праці на стан м’язової діяльності, працездатність, механізм розвитку втоми, вплив на організм пром. отрут. Розробляв рац. режими праці для робітників гірн.-добув. і маш.-буд. пром-стей. Обґрунтував необхідність масового опромінення ультрафіолет. променями робітників, які працюють під землею, з метою профілактики та оздоровлення, у зв’язку з чим РМ СРСР 1957 прийняла постанову про обов’язкове будівництво фотаріїв на побут. комбінатах шахт.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Врачебный контроль и врачебно-контрольные комиссии. Х., 1926; О применении ультрафиолетового облучения в области гигиены труда // Тр. Харьков. мед. ин-та. 1946. Т. 1; Гигиена труда горнорудного рабочего. К., 1948; Ультрафиолетовое облучение как фактор повышения физиологической активности при подземных работах // ГиС. 1950. № 11; Дальнейшие исследования по применению ультрафиолетовой радиации в гигиене труда и в клинике профессиональных заболевания // Вопр. общей и частной гигиены. К., 1963.
Рекомендована література
- Вчені Харківського державного медичного університету (1805–2005). Б. м. р..
Завантажити статтю
Людина 
