ГО́РЛЕНКО Володимир Федорович (21. 11. 1927, с. Вовне, нині Вовна Шосткин. р-ну Сум. обл.) — етно­граф. Доктор iсторичних наук (1990). Закін. Моск. університет (1953). Від 1957 — в IМФЕ АН УРСР (нині НАНУ): 1975–80 — завідувач від­ділу етно­графії, 1981–2004 — провід­ний науковий спів­робітник; за сумісництвом — викладач етно­графії у ВНЗах Києва (1965–71 — у Київ. університеті, увів спец­курс «Історія укр. етно­графії», спец­семінар «Культура і побут українського народу»). Автор публiкацiй, моно­графiй з iсторії, теорії та становле­н­ня методики укр. етно­графiї, господарства й матер. культури українцiв, питань укр. народо­знавства. Пiд керівництвом та за участі Г. пiдготовлено праці: «Етно­графiя Києва i Київщини» (К., 1986), «Традицiї народно-побутової культури українцiв», «Регiональний iсторико-етно­графiчний атлас України, Бiлорусiї та Молдавiї. Вип. 1. Народна землеробська технiка» (обидві — не опубл.). Один із фундаторiв та чл. наук.-метод. ради Київ. музею нар. архітектури та побуту УРСР (нині Нац. музей нар. архітектури та побуту України). Член редколегії між­нар. вид. «Ethnologia Slavica».