ГОРОБЕ́ЦЬ Юрій Іванович (01. 06. 1947, с. Хоружівка Недригайлівського, нині Роменського р-ну Сумської обл. — 01. 03. 2021, Київ) — фізик. Чоловік С. Горобець, батько О. Горобець. Доктор фізико-математичних наук (1982), професор (1984). Член-кореспондент НАПНУ (1999). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки (2007), премія імені С. Пекаря НАНУ (1998). Орден «За заслуги» 2-го ступеня (2018). Закінчив Харківський університет (1971). Працював у Донецькому університеті (1974–95): професор, завідувач кафедри теоретичної фізики (від 1983), проректор з наукової роботи (від 1984); від 1997 — завідувач кафедри загальної та екс­периментальної фізики Національного технічного університету України «Київський політехнічний ін­ститут». Від 2001 — за­ступник директора з наукової роботи, від 2015 — директор Ін­ституту магнетизму НАНУ та Міністерства освіти і науки України. 1995–2000 — за­ступник Міністра освіти, 2000–01 — начальник департаменту Міністерства освіти і науки України. Наукові дослідже­н­ня: фундаментальні та прикладні про­блеми мезо- та нановимірних кри­сталічних магнітних структур, зокрема й ви­вче­н­ня спінових хвиль і магнітних тривимірних солітонів і скірміонів у феро- та антиферомагнетиках, про­блеми впливу магнітних полів на електрохімічні реакції на інтерфейсі метал-електроліт, дослідже­н­ня магнітних властивостей біо­ген­них магнітних наночастинок. Засновник наукової школи в галузі фізики тонких магнітних плівок.