Городинська Оксана Василівна
ГОРОДИ́НСЬКА Оксана Василівна (01. 10. 1964, с. Конищів Мурованокуриловец. р-ну Вінн. обл.) — живописець, майстриня народної творчості. Член НСМНМУ (2003). Навч. у Моск. заоч. університеті мистецтв (1983–86; викл. С. Нудьга), закін. Глухів. пед. інститут (2000). Працювала кер. дит. худож. студії (1986–90). Одна з ініціаторів створення, методист-організатор (від 1991) Будинку нар. творчості у м. Могилів-Подільський Вінн. обл. Від 2003 — директор музею «Укр. витинанка» (Могилів-Подільський). Створює живописні полотна, витинанки, писанки, графічні роботи. У писанкарстві використовує давній засіб нанесення зображення «шкрябанка» та новітню технологію травлення. Декор на площині яйця може бути як графічним у жанрах пейзажу чи квітк. натюрморту, так і суто орнаментальним, де традиції символу поєднані з автор. баченням та сучас. формою. Витинанкам Г. притаманна динам. пружність лінії, виразність силуету, афорист. глибина змісту. У живописі можна виділити два напрями: реалістичний імпресіоніст. характеру у передачі емоц. сприйняття оточуючого світу та символічний. Учасниця обл., всеукр., міжнар. мистецьких виставок від 1991. Персон. — у Могилів-Подільському (1996, 2003–05). Роботи зберігаються у Музеї нар. архітектури та побуту (Київ), Лондон. Королів. музеї, Музеї війни в Тель-Авіві. Пише вірші та істор. пісні. Авторка поет. зб. «Зорі в росах» (В., 2005).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Глеки, повні місячного сяйва» (1991), «Пробудження» (1992), «Трипілля. Скіфія» (2000), «Роздуми» (2004); витинанки — «Дерево пізнання» (2000), «Лісова пісня» (2001), «Послання вічності» (2003), «Знаки предків» (2004), «Та, що стереже», «Ті, що несуть сонце» (обидві — 2005).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
