Колтунов Григорій Якович

Визначення і загальна характеристика

КОЛТУНО́В Григорій Якович (24. 08(06. 09). 1907 (за паспортом — 20. 12(02. 01). 1910), Одеса — 24. 06. 1999, там само) — актор, кіносценарист, кі­­норежисер. Заслужений діяч мистецтв Таджиц. РСР (1980), України (1995). Член НСКінУ (1957). Закін. радіофакультет Одес. консерваторії (1930). Грав 1923–29 у театрах Одеси. 1933–37 — ред. і нач. сценар. відділу, 1947–97 — кінодраматург Одес., 1937–41 — реж. Київ. кіностудій худож. фільмів. 1945–47 — худож. кер. Одес. театру мініатюр. Співпра­­цював із кіностудіями Грузії, РФ, Молдови, Азербайджану, Таджикистану. Автор сценаріїв х/ф: «Коли Геббельс не бреше», «Сміття і зірки», «Зо­­лота стежка», «У далекому плаванні» (оби­­два — 1945), «Голубі дороги» (1947), «Максимко» (1952), «Ко­­мандир корабля» (1955; усі — реж. В. Браун), «Діти партизана» (1954, реж. Л. Голуб, М. Фігуровський), «Сорок перший» (1956, реж. Г. Чухрай; спец. премія Мкф у Каннах, 1957), «Невідправлений лист» (реж. М. Калатозов, співавтор сценарію), «Надзвичайна подія» (2 се­­рії; обидва — 1958, співавтор сце­­нарію), «Гадюка» (1965; Респ. премія України ім. Т. Шевченка, 1967; обидва — реж. В. Івченко), «Зелений фургон» (1959, реж. Г. Габай), «Помста» (1960, реж. І. Поплавська; премія «Золоті ворота» Мкф у Сан-Франциско, шт. Каліфорнія, США, 1961), «Маріанна» (1967, реж. В. Паскар), «Оповідання про Рустама» (1971; Державна премія Таджики­­стану ім. А. Рудакі, 1973), «Рустам і Сухраб» (1972), «Оповідан­ня про Сіявуша» (1976; диплом Мкф країн Азії, Африки і Лат. Америки, Ташкент, 1976; усі — реж. Б. Кімягаров), «Витоки» (1973, реж. І. Лукинський), «При­­значаєшся онукою» (1975, реж. Я. Лапшин), наук.-популяр. стрі­­чок: «Помилка Наташі Нікітіної» (1953), «Радянське шампансь­­ке» (1958). Зняв фільми за влас. сценаріями: у циклі «Українські пісні на екрані» (1936) — «Ой пря­­ду, пряду», «Над річкою-береж­­ком», «Гриць», «Про пана Лебеденка»; «Чорна чайка» (1962), «Спокуса Дон Жуана» (1985, спів­­реж.). Написав кн.: «Кинжал» (1988, опубл. 2009), «Пятый грех: записки полуинтеллигента» (1998; обидві — Одеса). К. — яскравий представник романтизму у кіномистецтві. 2004 на будівлі Одес. кіностудії худож. фільмів К. встановлено мемор. дошку (скульптор О. Князик).

Завантажити статтю