Горохівський Левко Федорович
ГОРОХІ́ВСЬКИЙ Левко Федорович (справж. — Леон Теодорович; 15. 02. 1943, с. Носів Підгаєц. р-ну Терноп. обл.) — громадський і політичний діяч. Народний депутат України (1990–94, 1994–98). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1998). Закін. Львів. політех. інститут (1965). Працював майстром рембудтресту м. Рівне, кер. архіт.-буд. групи у Терноп. філіях проект. інститутів (1967–69). За антирад. агітацію і пропаганду 1969 заарешт. і засудж. до 4 р. таборів суворого режиму. Покарання відбував у Мордовії (РФ). Після звільнення працював у філії проект. інституту «Укрсільгосптехпроект», на комбайн. заводі у Тернополі. Зазнав утисків і переслідувань. Від 1988 — чл. Укр. Гельсін. спілки, від 1989 — голова її Терноп. обл. організації. Брав участь у створенні на Тернопільщині НРУ. Від 1990 — голова, 1992–95 — заступник голови УРП (згодом — УРП «Собор»). У ВР України — чл. Комісії з питань держ. суверенітету, ядер. політики та ядер. безпеки (1990– 94), Комісії (згодом Комітету) з питань ядер. політики та ядер. безпеки (1994–98). Від 1997 — голова Терноп. обл. організації, чл. Центр. проводу Респ. християн. партії. 1999 повернувся в УРП. Почес. проф. Терноп. тех. університету (1997). Засн. г. «Тернистий шлях» та «Бюлетень Тернопілля».