КОЛУБО́ВСЬКИЙ Яків Микола­йович (07(19). 10. 1863, м. Глухів Черніг. губ., нині Сум. обл. — після 1931, там са­мо) — педагог, історик філософії, бібліо­граф. Закін. Глухів. прогім­назію, Колегію П. Ґалаґана (Київ, 1882), С.-Пе­тербур. університет (зі ступ. канд. н., 1886). Слухав лекції з філософії та психології у Ляйпциз. університеті (Німеч­чина), де також очолював академ. словʼян. товариство, працював у психол. лаб. В. Вун­­дта. Учителював (1887–90 і 1892–1903); 1891–92 — секр., заст. ред. ж. «Во­просы философии и психологии» (Москва); водночас 1893–1918 — керуючий справами Всерос. попечительства сліпих; 1899–1917 — секр. ред. «Журнала Министерства народного просвещения»; 1918–20 — директор Колегії П. Ґалаґана; за сумісництвом від 1919 — чл. По­стій. комісії для скла­да­н­ня біогр. словника діячів укр. землі при УАН; 1920–24 — проф., декан факультету соц. вихо­ва­н­ня Глухів. ІНО; 1924–28 — проф. Ніжин. ІНО. Спів­органі­за­тор і учасник між­нар. зʼ­їздів у спра­­вах слі­­пих у Берліні (1898), Гамбурзі (1907), Манчестері (1908), Відні (1910), Філадельфії (1911), Дюс­­сельдорфі (1913), Лондоні (1914) та ін. Написав перший повний нарис історії рос. філософії (з укр. матеріалами) як додаток до рос. пере­кладу «Истории новой философии в сжатом очерке» Ф. Ібервеґа та М. Гайнце (С.-Пе­­­тербург, 1890; 1898–99), курси лекцій із логіки, бібліогр. огляди праць С. Гогоцького і П. Юркевича, низку статей з історії рос. філософії та педагогіки для «Эн­­ци­­клопедического словаря» Ф. Брокгауза й І. Ефрона та часописів. Частина неопубл. руко­писів К. зберігається в Архіві РАН.