Горошко Олег Олександрович
ГОРО́ШКО Олег Олександрович (01. 01. 1925, с. Нечаївка, нині Компаніїв. р-ну Кіровогр. обл.) — фахівець у галузі механіки і прикладної математики. Доктор фізико-математичних наук (1970), професор (1972). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Дніпроп. університет (1955). Від 1958 (з перервою) працював у Інституті механіки АН УРСР (Київ): від 1968 — зав. вiддiлу механiки конструкцiй з композит. матерiалiв; 1965–68 — заступник нач. наук.-органiзац. вiддiлу Президiї АН УРСР; 1975–85 — завідувач кафедри теор. механіки, 1985–99 — проф. цієї ж каф., від 1999 — провідний науковий співробітник каф. напівпровідник. електроніки Київ. університету. Наук. дослiдж.: теорiя коливань, динамiка конструкцiй з рухомим навантаженням, аналiт. динамiка спадкових систем, механiка композит. матерiалiв, теорiя гiроскопiв.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Динамика нити переменной длины. 1962 (співавтор); Динамика упругой конструкции в условиях свободного полета. 1965; Введение в механику упругих объектов переменной длины. 1971 (співавтор); Введение в механику деформируемых одномерных тел переменной длины. 1971; Двохвильові процеси в механічних системах. 1991 (співавтор); Гіроскопічні системи: Навч. посіб. 1994 (усі — Київ).
Завантажити статтю
