Горошников Борис Іванович
ГОРО́ШНИКОВ Борис Іванович (24. 07. 1918, м. Красноярськ, РФ — 06. 07. 1982, Київ) — геолог, петрограф. Доктор геолого-мінералогічних наук (1973). Закін. Томський університет (1942). Відтоді працював на виробництві. Від 1953 з перервою — в Інституті геол. наук АН УРСР (Київ): ст. н. с. (1965–69); 1959–65 — в Інституті мінерал. ресурсів АН УРСР (Сімферополь): від 1959 — вчений секр., від 1961 — завідувач відділу петрографії; від 1969 — в Інституті геохімії і фізики мінералів АН УРСР (Київ): від 1976 — завідувач відділу мінералогії рудних родовищ. Працював у Німеччині в геол. організації, де займався вивченням рудних родовищ. Наукові дослідження в галузі мінералогії і петрографії докембрій. кристал. утворень і родовищ корис. копалин. Г., зокрема, встановив геохім. ознаки лужно-метасоматич. типів рідкісноземел. родовищ, які використовувались для виявлення конкретних перспектив. ділянок у пошук.-розвід. роботах.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Геологическое строение южной части Саксаганского района. 1958 (співавтор); Геология Криворожских железорудных месторождений. Геологическое строение и железные руды месторождения им. Дзержинского. 1962 (співавтор); Рудничная геология на железорудных месторождениях. 1962; Гранитоидные породы Приазовья и перспективы использования их в керамическом и стекольном производствах. 1963 (співавтор); Петрология высокоглиноземистых кристаллических пород докембрия Украины. 1971; усі — Київ.
Завантажити статтю
Людина 
