Горст
ГОРСТ (від нім. Horst — гніздо) — ділянка земної кори, що займає підвищене положення щодо суміжних областей і обмежена скидами або підкидами. Термін запропонований і введений у наук. обіг 1873 австр. геологом Е. Зюсом. Форма в плані видовжена або ізометрична до кількох десятків кілометрів у перетині, амплітуда переміщення може досягати кількох тисяч метрів. Відносно складчастих структур розрізняють поздовжній Г., поперечний Г. та діагональний Г., клиноподібний Г., східчастий Г., кільцевий Г., столовий Г. (не зім’ятий в складки), складчастий Г., за розмірами — від мезо- до макроформ. Виявлений Г. в рельєфі та вигляді гір (Алтай, Тянь-Шань та ін.), іноді знівельований пізнішими геол. процесами, і його можна встановити лише за характером залягання гірських порід.