Горяїнов Василь Георгійович
ГОРЯ́ЇНОВ Василь Георгійович (10(23). 04. 1914, с. Вороб’ївка, нині Курськ. обл., РФ — 27. 11. 1988, м. Красний Луч Ворошиловгр., нині Луган. обл.) — поет. Член СПУ (1948). Після закін. школи працював листоношею, нач. відділ. зв’язку. У роки 2-ї світової війни — на шахтах Грузії, Донеччини. Згодом оселився у м. Красний Луч, де працював у ред. г. «Знамя коммунизма». Автор поет. кн. «Утро шахтера» (1947), «Зерно» (1950), «Мой огонь» (1955), «От души» (1960), «Зеленое половодье» (1964), «Степное небо» (1974), «Упругие пласты» (1984; усі — Донецьк), «Здравствуй, донник!» (К., 1984). Вірші Г. присвяч. добувачам «чорного золота», трудовій героїці людей Донбасу, природі гірн. краю, селянам, серед яких зростав.