Господарські злочини

ГОСПОДА́РСЬКІ ЗЛО́ЧИНИ  — злочини у сфері господарської діяльності. Відмова від командно-адм. методів упр. і перехід України до ринк. моделі розвитку суспільства призвели до істот. змін кримінал. законодавства, передусім у частині караності злочинів, пов’язаних з економікою, зокрема з нього були вилучені норми, за допомогою яких забезпечувався кримінал.-правовий захист системи господарювання: про приписки та ін. перекручення звітності про виконання планів, комерц. посередництво, спекуляцію, порушення правил про валютні операції, порушення правил торгівлі тощо. Водночас, з урахуванням ринк. реалій, необхідністю виконання Україною міжнар.-правових зобов’язань та ін. чинників, відбулася криміналізація нових проявів сусп. небезпеч. поведінки у сфері господарювання (запроваджено кримінал. відповідальність за шахрайство з фінанс. ресурсами, фіктив. підприємництво, розголошення комерц. таємниці, злочини, пов’язані із банкрутством і приватизацією, легалізацію злочин. доходів, ухилення від сплати податків). Осн. пріоритети кримінал.-правової охорони госп. відносин визначені Конституцією України, згідно зі ст. 42 якої кожен має право на не заборонену законом підприємниц. діяльність; держава забезпечує захист конкуренції та прав споживачів, здійснює контроль за якістю і безпекою продукції, робіт, послуг; а відповідно до ст. 67 — кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом. У межах сукупності злочинів, відповідальність за які регламентована розділом 7 Особл. частини Кримінал. кодексу, виокремлюють групи близьких один до одного діянь, що мають спільний для них об’єкт посягання. У залежності від такого видового об’єкта Г. з. поділяють на злочини проти: порядку обігу грошей, цінних паперів та ін. документів; системи оподаткування; системи бюджет. і валют. регулювання; порядку переміщення предметів через митний кордон України; порядку зайняття підприємниц. та ін. госп. діяльністю; прав і закон. інтересів кредиторів; добросовісної конкуренції; прав і закон. інтересів споживачів; порядку приватизації. При цьому в одній статті Кримінал. кодексу можуть поєднуватись посягання на декілька різних цінностей, зокрема шахрайство з фінанс. ресурсами, віднесене до злочинів проти прав і закон. інтересів кредиторів, у тій частині, в якій цей злочин полягає у незакон. одержанні пільг щодо податків або спробі їх одержання, є посяганням на систему оподаткування.

Традиц. особливістю законодав. опису Г. з. є бланкетність переваж. більшості диспозицій відповід. норм Кримінал. кодексу, яка полягає у тому, що для з’ясування змісту тієї чи ін. кримінал.-правової заборони необхідно обов’язково звертатись до актів постійно змінюваного регулюючого законодавства — госп., цивіл., фінанс. тощо. Такими норматив. актами є, зокрема, Митний кодекс 2002 і Цивільний кодекс 2003, Закони: «Про цінні папери і фондову біржу» (1991), «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (1994), «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (1996), «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (1999), «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (2000), «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» (2002). Значну роль у застосуванні на практиці норм Кримінал. кодексу про відповідальність за Г. з. відіграють роз’яснення Пленуму Верхов. Суду України, серед них — постанова від 12 квітня 1996 № 6 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів», від 26 лютого 1999 № 2 «Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил», від 25 квітня 2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», від 8 жовтня 2004 № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів».

Завантажити статтю