Колчедани

КОЛЧЕДА́НИ (від назви давньогрец. колонії в Малій Азії — Халкедон — Χαλκηδών) — мінерали групи сульфідів і арсенідів, які містять залізо, мідь, нікель та олово. Розрізняють: магнітні К., або піротин, сірчистий, або заліз. К. — пірит; мідний К., або халькопірит, залізонікелевий К., або пентландит, нікелевий К., або нікелін, олов’яний К., або станін. Зустрічаються спільно або окремо в різних класах ендоген. рудних родовищ. У асоціації з базальт. вулканіч. гірськими породами залізо- і мідьвмісні К. формують великі колчеданні родовища. Магніт., нікелевий і мідний К. складають великі поклади сульфід. мідно-нікелевих руд класу ліквацій. магматич. родовищ. Усі різновиди К. відомі також у скарн. родовищах. Вони особливо різ­­номанітні в класах плутоноген., вулканоген. і магматоген. гідро­термал. родовищ. Різновиди К.: арсенистий, арсеновий, арсеново-кобальтовий, арсеново-нікелевий, арсеново-стибієво-нікелевий, блискучий арсеновий, бісмуто-кобальтовий, бісмуто-нікелевий, білий залізний, білий нікелевий, блискучий кобальтовий, водний, волосистий, гребінчастий, жовтий нікелевий, залізний, залізний м’який, залізний сірий, залізо-кобальтовий, залізо-нікелевий, зелений, кобальтовий, кобальто-арсено­вий, кобальто-нікелевий, комір­­ковий, кубічний, кубічний кобаль­товий, купоросний, листуватий, магнітний, марганцевий, міди­стий, мідний, міцний, молібденовий, нікелевий, нікелевий маг­­нітний, нікелево-залізний, нікелево-кобальтовий, нікелево-ар­­сеновий, нікелево-стибієвий, олов’яний, паратомерний марказитовий, печінковий, променистий, світний, сірий нікелевий, сірчаний, списоподібний, срібний, строкатий мідний, стибієво-нікелевий, твердий кобальтовий, тесеральний, червоний нікелевий. Архей. колчеданні ро­­довища відомі в Канаді, Австра­­лії, Пд. Африці й Індії; протерозой. — у РФ, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Австралії; нижньо-па­­леозой. — у РФ, Швеції, Норвегії, Австралії, Іспанії та Португалії; середньо- і верхньопалеозой. — у РФ, Казахстані, Серед. Азії, Німеччині; мезозой. — на Кавказі, в Італії, Туреччині, Фран­­ції; кайнозой. — на Кавказі, Кубі, в Японії, Ірані, Греції. В Україні — в Карпатах, на Донбасі та в межах УЩ — виявлено поклади піриту. Рудні поклади, складені магніт. і заліз. К., використовують як мінерал. сировину для виробництва сірчаної кислоти. З руд, які містять мідний, залізо-нікелевий і нікелевий К., дістають мідь та нікель. Олов’яний К. зустрічається рідко і знач. родовищ не утворює.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю