Гоцій Михайло

ГОЦІ́Й Михайло (21. 12. 1902, с. Угнів, нині Сокал. р-ну Львів. обл. — 15. 05. 1981, Мюнхен) — графік, живописець, мистецтвознавець і педагог. Закін. Яворів. класичну гімназію (нині Львів. обл., 1921), навч. у Львів. політехніці (1922), водночас — на філос. факультеті Львів. університету, 1923–32 — у Берлін. університеті, водночас — у Високій тех. школі в Берліні та Шарлоттенбурзі. Кілька років працював асист. Укр. наук. інституту в Берліні. 1932 вивчав теологію та філософію в Мюнхен. університеті. Доктор. дис. на тему «Західні основи глаголичної абетки» (1944). Після 2-ї світової війни — у Мюнхені та Дюссельдорфі, збирав матеріали для наук. праць з історії укр. мистецтва. Проф. історії УВУ в Мюнхені. Активно співпрацював з низкою укр. період. видань, що виходили в Німеччині, Франції, США (понад 200 статей у «Шлях перемоги», «Християнський голос», «Україна і світ», «Українець»). Маляр. твори (переважно натюрморти і пейзажі) експонувалися на виставках у Німеччині, про творчість митця повідомляв П. Мегик у «Нотатках з мистецтва». Автор дослідж. з історії укр. мистецтва та культури, зокрема «Вишгородська ікона Богоматері» (1947), «Покровителька Києва княжих часів» (1950; обидва — Мюнхен), «Сергій Литвиненко» (Нью-Йорк, 1956), «Ukrainische Volkskunst» («Українське народне мистецтво» Мюнхен, 1957).

Завантажити статтю