Гоцуленко Володимир Миколайович

ГОЦУ́ЛЕНКО Володимир Миколайович (13. 07. 1943, Москва — 23. 03. 2015, Київ) — поет, журналіст. Чоловік Т. Полякової. Член НСЖУ (1972) та НСПУ (1976). Закін. Київ. технол. інститут харчової промисловості (1971). Працював у період. виданнях Одеси. У Києві: відп. секр. ж. «Барвінок» (1979–82), гол. ред. ж. «Ранок» (1982–84) та видавництва «Молодь» (1984–94), зав. укр. відділ. Інформ. телеграф. агентства Росії (1994–96). Від 1996 — ген. продюсер видав. центру ЗАТ «Діорама». Писав російською мовою. Автор поет. зб. «Музыка дождей» (К., 1972), «Время трав» (О., 1974), «Ромашковая улица» (О., 1978), «Взгляд» (К., 1981), «Однажды» (К., 1985), «Дорога к Пушкину» (К., 1987; Москва, 1989), «Талисман» (Москва, 1987), «Стихи» (К., 1989), «Знак Нострадамуса» (Москва, 1993), «Снег цвета боли» (К., 2003). У віршах Г. про люд. гідність, кохання, тривоги сьогодення — біографія поета, нашого сучасника. У Москві вийшли платівка «Дорога до Пушкіна» (1988; у виконанні М. Караченцова) та компакт-диск «Передчуття любові» (1994) із сучас. романсами Г.; телевіз. муз. фільм про О. Пушкіна «Романс про поета» (1993, «Останкіно») за сценарієм Г. У Крим. укр. муз. театрі (Сімферополь) поставлено виставу-мюзикл «Колесо фортуни» (1993, реж. В. Булатова) також за сценарієм Г.

Завантажити статтю