Гринюк Юрій Михайлович
ГРИНЮ́К Юрій Михайлович (1891, с. Воскресинці, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. — 03. 12. 1937, побл. м. Медвежьєгорськ, Карелія, РФ) — поет. Навч. у Львів. університеті (1913–14). Від 1914 — в австро-угор. армії. Засудж. до 6-ти місяців ув’язнення у військ. фортеці за те, що роздавав солдатам власні сатир. та антивоєнні вірші. Покарання відбував у м. Куфштайн в Тиролі (Австрія). 1915 направлений на лікування в м. Іннсбрук (Австрія), оздоровчі табори Чехії та Угорщини. 1917 визнаний придатним до канцеляр. служби, направлений до Львова. 1918 повернувся до Коломиї. Член літ. організації «Зх. Україна». Автор зб. віршів «В кривавому танці» (Коломия, 1919), новел (друкував у періодиці, зокрема у ж. «Добра новина»). Заарешт. у серпні румун. службою безпеки, переданий польс. владі. Після втечі з ув’язнення прибув до м. Кам’янець-Подільський (нині Хмельн. обл.), вступив на службу до уряду УНР. Наприкінці 1919 признач. нач. відділу політ. інформації у Вінниці. Після приходу у січні 1920 більшовиків Г. перейшов на їхній бік. Після організації на Сх. Поділлі Галиц. парткому співпрацював із губерн. ЧК; у ред. г. «Червоний стрілець». У період перебування УГА у складі Червоної армії служив при штабі. У квітні потрапив у полон до поляків, перебував у в’язницях, утік. Працював у держ. установах Вінниці, займався українізацією. Від 1929 — викладач української мови у навч. закладах. Наприкінці 20-х — на поч. 30-х рр. подав у видавництво «Зх. Україна» поет. зб. «У світ за-очі», «Залізом співаю» (не надрук., рукописи — у фонді видавництва у ЦДАМЛМ). 10 лютого 1933 заарешт. органами ГПУ, 27 жовтня того ж року засудж. до 10-ти р. таборів за участь у «Поділ. філії УВО». Покарання відбував у Карелії, де працював на лісобіржі. 1937 заарешт. за звинуваченням у ворожому ставленні до заходів партії, рад. уряду та провокації. 20 листопада засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1989.
Рекомендована література
- Мельник В. Поет і тюрма // Україна молода. 2006, 11 січ.
Завантажити статтю
Людина 
