ГРИЦА́Й Роман (1887, Львів — 16. 05. 1968, м. Рогатин Івано-Фр. обл.) — архітектор, живописець і графік. Закін. Львів. політехніку (1912). Працював на поч. 1920-х рр. у Львові та Рогатині: від 1922 — міський архітектор, викл. гімназії ім. Володимира Великого. Від­крив власне інж.-архіт. бюро. Спочатку проектував під впливом укр. модерну школи І. Левинського. У цьому стилі з елементами стилізації гуцул. нар. будівництва виконав проект будинку укр. Нац. музею у Львові (1914–20, не реалізовано). Після 1920 пере­йшов до неокласицизму та кон­структивізму (у житл. та громад. буд-ві) та до модерністич. інтер­претації візант. мистецтва (у сакрал. арх-рі). Проектував церкви у Тернополі. За його проектом 1937 почалося спорудже­н­ня церкви св. Івана Богослова монастиря Василіянок у Львові на вул. А. Потоцького, нині Генерала Чу­принки, № 101. Ця церква у виразних геом. формах, із за­стосува­н­ням залізобетон. кон­струкцій, вважається першим модерніст. твором укр. сакрал. архітектури 20 ст.; у 1950-х рр. цю споруду пере­будовано під бібліотеку лісотех. ін­ституту (нині Укр. лісотех. університет у Львові). 1943 виконав проект від­новле­н­ня церкви св. Духа на вул. М. Коперника у Львові (3-я премія на конкурсі). У по­єд­нан­ні стилю ар деко та необароко спорудив памʼятник полеглим воїнам УГА на цвинтарі у Рогатині (1928), кілька церков у Рогатин. повіті. Автор композицій на реліг. тематику, пейзажів, книжк. оформле­н­ня (титул та віньєтки «Ілюстрованого календаря товариства “Просвіта” на 1910 рік», Л., 1910). Учасник мистецьких ви­ставок від 1922. Заарешт. 1945, засудж. на 15 р. каторги. Покара­н­ня від­бував в Іркут. обл. (РФ). Після звільне­н­ня повернувся до Рогатина. На фасаді Рогатин. міської б-ки 1992 Г. встановлено мемор. дошку.