Грицан Дмитро Микитович
Визначення і загальна характеристика
ГРИЦА́Н Дмитро Микитович (28. 10 (10. 11). 1909, с. Шмиглі, нині Лохвиц. р-ну Полтав. обл. — 16. 10. 1993, Харків) — фахівець у галузях фізичної хімії та електрохімії. Доктор хімічних наук (1958). Закін. курси Харків. ІНО (1930), Харків. університет (1935). Від 1939 працював у ньому (з перервами): доцент кафедри колоїд. хімії, від 1961 — проф., 1950–86 — директор НДІ хімії при Університеті. 1941–43 — у Мед. інституті та Військ.-мор. школі в м. Фрунзе (нині Бішкек). 1944–50 — завідувач кафедри фіз. хімії та декан хім. факультету Львів. університету; 1968–70 — старший науковий співробітник Інституту заг. і неорган. хімії АН УРСР (Київ). Досліджував вплив поверхнево-актив. речовин на кінетику електрод. процесів і структуру електроосадж. металів. Сформулював умови стійкості електрод. систем, а також принципи керування характеристиками автоколивань, їх роль у процесах пасивування та активування при електроосадженні й розчиненні металів. Під його керівництвом розроблено метод електротермографії; технології отримання тонкоплівкових покриттів з надпровідністю та низькою магніт. проникністю; безвідхідні екологічно чисті технології хім. розмірного оброблення металів. Очолював Харків. відділ. Всесоюз. хім. товариства ім. Д. Менделєєва.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Исследование и производственные рекомендации в области электроосаждения металлов. Х., 1964; Влияние кислотности электролита на периодические изменения катодной поляризации при электроосаждении кадмия // УХЖ. 1968. № 34, вып. 9; Исследования в области электродных процессов и электроосаждения металлов. Х., 1974; Каталитический механизм влияния CuCl2 на ионизацию меди в растворах хлоридов // Докл. АН УССР. 1985. № 2 (усі — у співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
