Грицей Степан Юліанович
ГРИЦЕ́Й Степан Юліанович (03. 04. 1949, м. Долина Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) — художник декоративного мистецтва. Син О. Грицей. Член НСХУ (2002). Навч. у Харків. худож.-пром. інституті (1974–76), закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1979; викл. М. Вендзилович, Д. Крвавич, Е. Мисько). Від 1968 — художник монум. цеху на Івано-Фр. худож.-вироб. комбінаті. Учасник обл., респ., всесоюз. та міжнар. мистецьких виставок від 1968. Персон. — в Івано-Франківську (2001). Серед робіт — монум.-декор. панно (мозаїка, сграфіто, кераміка), портрети в медалі, лінорити, екслібриси. Гротескність образів передано через форму і пластику. Творчість Г. тяжіє до пластич. горельєфа, стилізованого у монум.-декор. роботах і реалістичного в серіях камер. портретів медальєр. жанру. Окремі роботи зберігаються у Музеї товариства Б. Лепкого (Краків).
Додаткові відомості
- Основні твори
- декор. панно — «Природа», «Бойківське весілля» (обидва — 1989), «Бойківські музики» (1990); триптих «Золота осінь», «Товариш», «Автопортрет» (усі — 1990); медалі-портрети — І. Крип’якевича (1991), Т. Шевченка (1994), Б. Лепкого, «Князь Лев, син Данила» (обидві — 1995), Б. Гаврилишина (1996), академік В. Грабовецького (1998); медалі із серії «Галицькі князі» — «Данило Галицький», «Лев, син Данила» (обидві — 1996); медаль «Івано-Франківськ» (2000); екслібриси — М. Сарапіна (1995), О. Грицей (1996), К. Галімурки, В. Гримського, Г. Гілля, М. Стахмич (усі — 2000); об’ємно-просторова композиція «Рапсодія» (1993).