Гриценко Микола Олімпійович
ГРИЦЕ́НКО Микола Олімпійович (11(24). 07. 1912, ст. Ясинувата, нині місто Донец. обл. — 08. 12. 1979, Москва) — актор. Брат Л. Гриценко. Народний артист СРСР (1964). Державна премія PРФCP (1970). Навч. у Київ. інституті театр. мистецтва. Закін. Театр. училище ім. Б. Щукіна (Москва, 1940). Відтоді — актор Театру ім. Є. Вахтангова (Москва).
Ролі: Мамаєв («На всякого мудреця доволі простоти» О. Островського), Федір Протасов («Живий труп» Л. Толстого), Князь Мишкін («Ідіот» за Ф. Достоєвським), Марко Безсмертний («Правда і кривда» М. Стельмаха); у кіно — Артамашев («Кавалер Золотої зірки», 1951, реж. Ю. Райзман; Сталін. премія, 1952), Рощин («Сестри», «Вісімнадцятий рік», «Похмурий ранок», за трилогією О. Толстого «Ходіння по муках», 1957–59, реж. Г. Рошаль), Каренін («Анна Кареніна» за Л. Толстим, 1968, реж. О. Зархі); Терентій («Доля Марини», 1953, реж. І. Шмарук, В. Івченко), Мюллер («Два роки над прірвою», 1966, реж. Т. Левчук; обидва — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).
Літ.: Зоркая Н. Н. Гриценко. Москва, 1965; Миколенко М. Микола Гриценко // Рад. Донеччина. 1977, 25 верес.
А. А. Петровська
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Мамаєв («На всякого мудреця доволі простоти» О. Островського), Федір Протасов («Живий труп» Л. Толстого), Князь Мишкін («Ідіот» за Ф. Достоєвським), Марко Безсмертний («Правда і кривда» М. Стельмаха); у кіно — Артамашев («Кавалер Золотої зірки», 1951, реж. Ю. Райзман; Сталін. премія, 1952), Рощин («Сестри», «Вісімнадцятий рік», «Похмурий ранок», за трилогією О. Толстого «Ходіння по муках», 1957–59, реж. Г. Рошаль), Каренін («Анна Кареніна» за Л. Толстим, 1968, реж. О. Зархі); Терентій («Доля Марини», 1953, реж. І. Шмарук, В. Івченко), Мюллер («Два роки над прірвою», 1966, реж. Т. Левчук; обидва — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
