Гриценко Михайло Семенович
Визначення і загальна характеристика
ГРИЦЕ́НКО Михайло Семенович (25. 10 (07. 11). 1907, с. Великі Сорочинці, нині Миргород. р-ну Полтав. обл. — 23. 01. 1992, Київ) — педагог. Доктор педагогічних наук (1971), професор (1971). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. ІНО (1930), Вищий військ.-пед. інститут Рад. армії (Ташкент, 1943). У 1928–30 вчителював; 1930–31 — заступник директора з навч. роботи Харків. індустр. технікуму; 1931–33 — у Наркомосі УСРР (Харків); 1933–41 — заступник директора, завідувач кафедри педагогіки та психології Запоріз. пед. інституту; 1941–43 — на освіт. роботі в Таджикистані, Киргизстані; 1946–49 — завідувач кафедри педагогіки Одес. університету; 1949–56 — директор, завідувач кафедри педагогіки та психології Одес. пед. інституту іноз. мов; 1956–83 — доцент, професор кафедри педагогіки і психології Одес. пед. інституту; від 1983 — старший науковий співробітник, проф.-консультант НДІ педагогіки (Київ). Досліджував питання організації процесу навч. у серед. спец. та вищих навч. закладах; історію нар. освіти, школи і пед. думки в Україні. За ред. Г. опубл. навч. посібник «Історія педагогіки» (К., 1973).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Розвиток радянської школи на Україні. К., 1958; Школа Украинской ССР в период Великой Отечественной войны 1941–1945 гг.: Учеб. пособ. О., 1960; Нариси з історії школи в Українській РСР (1917–1965). К., 1966; Костянтин Дмитрович Ушинський 1824–1871. Життя і діяльність у портретах, ілюстраціях і документах. К., 1974 (укр. і рос. мовами).
Завантажити статтю
Людина 
