Гриців
Визначення і загальна характеристика
ГРИ́ЦІВ — селище міського типу Шепетівського району Хмельницької області. Центр селищ. ради, якій підпорядк. с. Корпилівка. Знаходиться на р. Хомора (бас. Дніпра), за 100 км від обл. центру, за 28 км на Пд. від райцентру та за 14 км від залізнич. ст. Чотирбоки. Через тер. Г. проходить автомобіл. траса Київ–Тернопіль. Площа 7,7 км2. Насел. 3935 осіб (2001, складає 88,7 % до 1989), переважно українці. Побл. знайдено залишки поселення черняхів. культури, безпосередньо на тер. с-ща — городище доби Київ. Русі. Вперше згадується під 1240 в описах монголо-татар. навали. Від 14 ст. ним володіли князі Збаразькі. Бл. 1550 поряд із Г. споруджено замок, який мав гармати і постій. гарнізон, був заслоном від татар. набігів на Волинь. Рештки мурів та валів збереглися донині (урочище Вали). 1570 переходить до князя Острозького. 1589 його знищили татари. 1620 знову стає власністю князів Збаразьких, згодом — Любомирських. На 1629 тут налічувалося вже 300 дворів. Вигідне геогр. положення, кам’яна фортеця, перехрестя доріг сприяли наданню Г. у 2-й пол. 17 ст. Маґдебур. права. На поч. 18 ст. у м-ку існували ткац., шевський, бондар. та муляр. цехи, права яких були підтверджені 1782 спец. привілеєм. Від 1752 Г. — у власності роду Горохольських, які володіли ним до встановлення 1918 рад. влади. 1770 Г. спустошила епідемія холери. Після 3-го поділу Польщі 1795 — у межах кордонів Рос. імперії. Від 1861 — волос. центр Ізяслав. пов. Волин. губ. У 2-й пол. 19 ст. у Г. працювали млин, гуральня, броварня, цегел. завод, від 1878 діяло однокласне (від 1907 — двокласне) училище. Згідно з переписом 1911 налічувалося 4900 жит., були волосна та міщан. управи, пошта, телеграф, земська пошт. станція, акциз. нагляд, земська лікарня, гуральня, 2 крамниці, аптеч. склад. У ході воєн. дій 1918–20 влада неоднораз. змінювалася. Від 1932 — у складі Вінн., від 1937 — Кам’янец.-Поділ., від 1954 — Хмельн. областей. 1923–62 — райцентр. Від 5 липня 1941 до 6 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1959 — смт. Корисні копалини: граніти, глина, вапняки. Донедавна тут працювали граніт. кар’єр, 2 цегел. заводи, вапельня. У смт — 2 заг.-осв. школи, художнє училище (колиш. маєток Грохольських), ПТУ, Будинок культури, дошкіл. дит. заклад, позашкіл. навч. заклад «Школа сприяння здоров’ю»; рай. лікарня, поліклініка. Відомий своїми виступами на Хмельниччині хоровий колектив «Грицівчанка». Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, свідків Єгови. Встановлено пам’ятники Т. Шевченку, воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — геолог, стратиграф-палеонтолог Б. Кокошинська.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
