Грицков’ян Ярослав Михайлович
ГРИЦКОВ’Я́Н Ярослав Михайлович (псевд.: Василь Перченко, Григорій Бойчук; 24. 04. 1931, с. Воля Матіяшова, нині Ліського пов. Підкарпат. воєводства, Польща) — український літературознавець і педагог у Польщі. Доктор гуманітар. н. (1977). Закін. Яґеллон. університет (Краків, 1958). Під час акції «Вісла» 1947 депорт. із батьками на зх. землі Польщі. Від 1959 працював інспектором шкіл з українською мовою навчання, від 1973 — старший науковий співробітник Інституту вдосконалення вчителів у м. Кошалін (Польща). 1992–99 — голова Укр. вчител. товариства в Польщі. Друкує літературознавчі та крит. статті, наук. розвідки про укр. літературу у варшав. часописах «Наше слово», «Український календар», а також в укр. періодиці Словаччини, Сербії та в Україні. Дослідник творчості Лесі Українки, І. Франка, М. Бажана, О. Гончара, чл. літ. угруповання «Молода муза», укр. письменників у Польщі. Автор фейлетонів, оповідань, віршів; низки підручників («Любіть Україну», «Журавлики», «Виноградник»; усі — Варшава, 1992) та метод. посібників для навч. українською мовою; наук. розвідок про польс.-укр. літ. зв’язки.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Jak uczyć jezyka ukraińskiego. Warszawa, 1968; До питання про «Молоду музу» // Варшав. українознав. зап. 1989. Т. 1; Literatura ukraińska w przekładach i krytyce polskiej. Bibliografia przekładów w polskiej ukrainistyki literackiej za lata 1945–1985 // Studia Polono-Slavica-Orientalia. Acta Litteraria XII. Wrocław, 1990; Українська література в Польщі: Літературознавчі та літ.-крит. матеріали // Укр. література в заг.-слов’ян. і світ. контексті. К., 1994; Mетодика вивчення української мови: Посіб. Варшава, 1998.