Гриць-Дуда Іван Іванович
ГРИЦЬ-ДУ́ДА Іван Іванович (05. 06. 1911, с. Рудльов, округ Воронів, нині Словаччина — 07. 12. 1999, с. Сабинів, округ Пряшів, Словаччина) — український театральний діяч і письменник у Словаччині. Закін. Мукачів. торг. академію (нині Закарп. обл., 1931), Ужгород. учител. семінарію (1935). Учителював на Закарпатті. Актор і дир. Укр. нац. театру «Нова сцена» (Ужгород, 1935–37; Хуст, 1939). Один із засн. (1945–46), реж., актор і дир. Укр. нар. театру в Пряшеві (до 1961). На поч. 50-х рр. заарешт. за звинуваченням в укр. бурж. націоналізмі. Після звільнення працював ред. ж. «Дружно вперед» (1955–56). Його твори друкували пряшів. часописи «Дукля», «Нове життя», «Дружно вперед». Написав кілька радіоп’єс: «Морозенко», «Верба», «Чорний орел», «Маріанна», «Напровесні». Переклав зб. оповідань угор. письменників «Сімейна хроніка» (Пряшів, 1989).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Незгоди: Зб. оповідань. 1967; Федір Главата. 1973; Маків цвіт: Вірш. істор. роман. 1974; Серед дороги, серед бур. 1975; Бурхлива весна. 1979; Ілько Липей. 1983; Двадцять три гвоздики. 1983 (усі — Пряшів).
Рекомендована література
- Ковач Ф. Іван Гриць-Дуда // Діалоги. Пряшів, 1988.
Завантажити статтю
