Грицюта Микола Сидорович
ГРИЦЮ́ТА Микола Сидорович (08. 05. 1925, с. Колоденка, нині Рівнен. р-ну Рівнен. обл. — 12. 02. 1997, Київ) — літературознавець. Доктор філологічних наук (1992), професор (1993), академік АПНУ (1990). Закін. Рівнен. учител. інститут (1947), Львів. університет (1953). Працював в Інституті літ-ри АН УРСР (Київ, від 1956): 1962–87 — старший науковий співробітник; 1987–89 — доцент, 1989–95 — проф. Київ. університету. Дослідник укр. літ-ри 19 — поч. 20 ст., її зв’язків з фольклором та ін. слов’ян. літ-рами, взаємовідношень категорії теми та літ. персонажа. Співавтор 5-го т. «Історії української літератури: У 8 т.» (1968), 1-го т. «Історії української літератури: У 2 т.» (1987), «Історії української літературної критики. Дожовтневий період» (1988; усі — Київ). Брав участь у підготовці видань творів І. Франка та ін. класиків укр. літ-ри.
Додаткові відомості
- Основні праці
- М. Коцюбинський і народна творчість. 1958; Михайло Коцюбинський у слов’янських літературах. 1964; Селянство в українській дожовтневій літературі. 1979; Київ у житті та діяльності І. Франка // Іван Франко — майстер слова і дослідник літератури. 1981; Художній світ В. Стефаника. 1982; Леся Українка в російській критиці // Леся Українка. 1984; усі — Київ.
Завантажити статтю
Людина 
