Грицютенко Іван Єфремович
ГРИЦЮТЕ́НКО Іван Єфремович (26. 10(08. 11). 1914, с. Золотарівка, нині Попаснян. р-ну Луган. обл. — 17. 08. 1995, Львів) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1976), професор (1977). Закін. Київський університет (1938). У 1945–48 — завідувач кафедри Львів. пед. інституту та ст. н. с. Львів. філії Інституту мовознавства АН УРСР; 1948–52 — завідувач кафедри української мови і заст. дир. Вінн. пед. інституту; 1952–59 — зав. однойм. каф. Одес. університету; 1961–63 — старший науковий співробітник Інституту сусп. наук АН УРСР (Львів); від 1972 — у Львів. університеті: зав., 1978–80 — професор кафедри заг. мовознавства та російської мови, 1980–88 — засн. і зав., 1988–93 — професор кафедри заг. мовознавства. Наукові дослідження із сучас. української мови, історії української літературної мови, діалектології, порівнял. граматики і лінгвістики. Вивчав говори Одес. обл.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Очерки по сравнительной грамматике восточнославянских языков. О., 1958 (співавтор); Мова та стиль художніх творів Панаса Мирного. К., 1959; Естетична функція художнього слова: В укр. прозі 30–60-х років ХІХ ст. Л., 1972; Іван Франко і питання теорії художньо-образного мовлення. Л., 1985.
Рекомендована література
- Іван Єфремович Грицютенко // Мовознавство. 1995. № 4–5.
Завантажити статтю
Людина 
