ГРИЦЮТЕ́НКО Іван Єфремович (26. 10(08. 11). 1914, с. Золотарівка, нині Попаснян. р-ну Луган. обл. — 17. 08. 1995, Львів) — мово­знавець. Доктор філологічних наук (1976), професор (1977). Закін. Київський університет (1938). У 1945–48 — завідувач кафедри Львів. пед. ін­ституту та ст. н. с. Львів. філії Ін­ституту мово­знавства АН УРСР; 1948–52 — завідувач кафедри української мови і заст. дир. Вінн. пед. ін­ституту; 1952–59 — зав. однойм. каф. Одес. університету; 1961–63 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту сусп. наук АН УРСР (Львів); від 1972 — у Львів. університеті: зав., 1978–80 — професор кафедри заг. мово­знавства та російської мови, 1980–88 — засн. і зав., 1988–93 — професор кафедри заг. мово­знавства. Наукові дослідже­н­ня із сучас. української мови, історії української літературної мови, діалектології, порівнял. граматики і лінгвістики. Ви­вчав говори Одес. обл.