Гришин Володимир Степанович

ГРИ́ШИН Володимир Степанович (06. 11. 1918, м. Дубно, нині Рівнен. обл. — 27. 10. 1978, м. Коломия Івано-Фр. обл.) — живописець, графік, фото­граф. Мист. освіту здобув при Почаїв. лаврі у школі іконопису (1935–39). Заарешт. 1942, після тортур і сфабриков. доказів ріше­н­ням суду 30 березня 1943 засудж. до роз­стрілу. Згодом вищу міру покара­н­ня замінено на 10 р. суворого режиму. Термін від­бував у Востурал­лазі м. Тивда Свердлов. обл. Від 1949 — у Берлазі на Колимі. 1951 звільнений з табору, а засла­н­ня тривало до 1956. Через заборону поверне­н­ня і праце­влаштува­н­ня в Україні 1956–74 працював художником у Мага­дан. вироб. твор. майстерні Якут. від­ділу худож. фонду РРФСР. Автор порт­ретів, пейзажів («Копиці сіна», 1960), гравюр («Гуцулка Оленка», 1965), худож. оформле­н­ня книг. Учасник обл. ви­ставок образотвор. і декор. мистецтва від 1956. На ви­ставці художників Сибіру і Далекого Сходу від Мага­дан. обл. (РФ) отримав Диплом 3-го ступеня і 1-е м. за картину «Якутка» (1956); диплом 2-го ступеня і 2-е м. за полотно «Мати» (1959) та серію пейзаж. етюдів (1959); диплом 1-го ступеня за серію порт­ретів (1960); диплом 2-го ступеня за художнє оформле­н­ня і полігр. викона­н­ня альманаху «На Севере Дальнем» (1960); на Всерос. конкурсі «Мистецтво книги» у Москві — диплом 2-го ступеня за художнє оформле­н­ня кн. «Следы на снегу» П. Демидова, М. Муравина (1969). Реабіліт. 1971, повернувся в Україну, від 1974 — в Коломиї. Приятелював з лікарями — В. Кархутом, І. Романюком, письмен­ником Ф. Погребен­ником, літературо­знавцем Б. Антоненком-Давидовичем. Подорожував Україною, їздив на пленери в гуцул. села (Космач, Шешори), брав участь у місц. ви­ставках (1975, 1980). Окремі роботи зберігаються у музеях Мага­дана.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю